Як Люба їздила в Львів дивитись на ялинку
Вітаю, товариство. Якщо ви раптом читаєте цей текст, то поверніться назад у фейсбук чи інстаграм і поставте сердечко під постом. Дуже мені образливо, коли переглядів тутай 40 чи 50 (а іноді навіть 100 чи 200), а сердечко одне, як палець. Так я буду знати, що мої тексти подобаються і я не пишу для космосу. За вікном сонечко, але мені сумно, бо нема нашого котика. І це був не "просто кіт", а член нашої сім'ї. Рятують від сумних думок і цілодобових ридань МЧ, дорога родина і мої хобі. І от с ьогодні я вирішила повернутися на кілька місяців назад і написати про нашу передріздвяну подорож до Львова.
.jpg)
