Як Люба пекла фінський млинець
Дивлюсь у вікно і думу гадаю, Чому те літо так скоро минає, чому москалі все не здохнуть і зникнуть, І крики їх дикі у безвісті стихнуть? У відповідь небо вогнем розправляє: Дивись, як у попіл москва догорає! У Криму сухому бензину немає, Бо «бавовна» заправки щоночі вітає. А наші пташки – безпілотники смілі – Летять невблаганно до кожної цілі. Країну ведуть вони до перемоги, Й ворожі горять під ногами дороги! А я повертаюсь у рідну кімнату, Де затишок дому і планів багато. На кухні рум'яний чекає млинець , Золотистий, тонкий – я молодець!
.jpg)
