Летимо в Туреччину!

Памуккале́  переводиться з турецької, як "Бавовняний замок". Це неймовірне місце належить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Сюди входять термальні джерела, античне місто Ієрополіс та водойми-тераси з травертину. Травертин - це гірська порода, яка утворюється мінералами карбонату кальцію.
На високому 200-метровому пагорбі де термальні води, насичені кальцієм виходять на поверхню, утворився неймовірний ландшафт - безліч терасових ван, прикрашених коштовними білосніжними сталактитами.
Сюди ми і направляємось, після відвідин басейну Клеопатри. 

Проходячи повз античні руїни, йдемо вперед.

І ось перед нами відкривається краєвид...

По фото не скажеш, але сонце, відбиваючись від білих скель, сліпило немилосердно.

По сусідству з природними терасами, було створено штучні басейни. Але з часом і їх вкрив вапняк, тому розрізнити природні з штучними неможливо.

Босоніж, спускаємось стежкою вниз. 

А ось і перший басейн. Вода в басейні прохолодна, а під ногами відчувається біла глина, яка вважається дуже корисною для шкіри.

Завдяки невпинній роботі термальних джерел, утворилася неймовірна панорама. Відкладення вапняного туфу сліпучого білого кольору, терасами спускаються по схилу пагорба. Ці тераси виникли, як результат накопичення солей та кальцію. 

Це місце вважалося курортом ще за античних часів. Лікувалися древні греки та римляни, приймаючи грязьові та термальні ванни, пили мінеральну воду та робили маски із глини. В принципі, так само як і зараз... А ще говорили, що тут знаходиться вхід у підземне царство Аїда... 

Це я шукаю туди вхід... 

 Підземне царство ми не знайшли, зате насолоджувались неймовірним краєвидом та фотографувались на фоні скель. Ну де ще можна зробили фото у літньому одязі на фоні "снігових" схилів?

Народу не злічити...

Мінеральні води Памуккале використовуються для лікування різноманітних захворювань. Вода, насичена кальцієм, є джерелом лікувальних та омолоджуючих властивостей. Кажуть, що вона допомагає помолодіти на кілька років.

Але, на жаль, час піджимає і потрібно повертатися назад. Адже ми ще хочемо відвідати римський амфітеатр.  Піднімаємось вгору до наших капців.

Фото на

пам'ять.

 Ось ми і нагорі. Взуваємо свої тапочки і востаннє кидаємо погляд на "бавовняний замок"...

Античне місто Ієрополіс та травертини Памуккале є частиною "Археологічного комплексу Ієрополісу" (тур. Pamukkale (Hierapolis) Örenyeri). Вхід сюди здійснюється по однмоу білету, який коштує 35 турецьких лір (10-11 доларів США). Комплекс відкритий для туристів з 8 до 21 год (квітень-жовтень) та з 8 до 17 (листопад-березень).

А ми чимчикуємо повз античні руїни до амфітеатру. Звісно, що робимо фото на кожному кроці.

Повертаємо до ось-такого зеленого оазису...

... і виходимо на суху та запилену дорогу.

Гуляти по античних пам'ятках можна цілий день. Ми виходимо до руїн грецького (малого) амфітеатру.

Піднімаємось ще вгору і виходимо до однієї з самих визначних пам'яток Ієрополісу - античного амфітеатру.

 Ця грандіозна будівля, третя по величині після театрів в Апендосі та Ефесі. Датується 2 тис. н.е. Загальна висота сходів - 100 метрів, нараховується 50 рядів. В центральній частині розміщувалась імператорське ложе, а самі проходи були прикрашені арками.

 Сцена амфітеатру розміщувалась на 3 метри над землею та була прикрашена барельєфами. Амфітеатр міг розмістити близько 10 тис. глядачів.

Сьогодні амфітеатр також використовується за призначенням. Щорічно під час Міжнародного музичного фестивалю тут виступають артисти естради.

Ми б ще тут посиділи, але, на жаль, у нас залишилось дуже мало часу. Селфі...

... і біжимо вниз...

Потрібно ще набрати цілющої мінеральної води та забрати свої речі.

Йдемо набирати воду. На смак вона дещо солонувата.  Пити її багато на раз не рекомендується. 

Ми залишаємо місто та виходимо до візантійської арки - Арки Доміціана. Це ворота, які слугували входом у місто. Від воріт йшла головна вулиця, шириною 14 метрів.

Збоку знову бачимо невеликий зелений парк.

 І на вихід.... Автобус уже чекає на нас. Група у нас відповідальна, тому ми виїжджаємо додому вже через 5 хвилин. Попереду нас чекає обід і довга дорога до Анталії.

Хочеться ще відмітити, що нагодували нас дуже смачно. А ще завезли до винного магазину, де напоїли вином та гранатовим чаєм. Звісно, що купувати там щось не варто - ціни надто дорогі. 

І на цьому я буду закінчувати. Хочеться сказати, що білі скелі Памуккале та місто Ієрополіс потрібно відвідати хоч раз у житті. Довга виснажлива дорога та декілька доларів вартують того, щоб побачити на власні очі одне з чудес світу.  І ці чудові та яскраві спогади залишаться зі мною на все життя.

Дата поїздки:                                   вересень 2016 року.

Читаємо далі:

Летимо в Туреччину!

Hotel Beldiana. 4-зіркове жахіття.

Долина небесно-голубого з'єднання або район "Гьойню́к".

Памуккале. Частина перша. Античне місто Ієрополіс та басейн Клеопатри.

Що таке турецький хамам? Перевіряємо на власній шкурі...

Що можна подивитися в Кемері? Прогулянка містом.

Юрук-парк у Кемері.