Юрук-парк у Кемері.

січня 14, 2017

Юрук-парк у Кемері.

Юруки - кочове плем'я Туреччини. Через досить важкий клімат Середньої Азії, народ юруків вирушив на пошуки іншого середовища проживання, який би підходив для їхнього способу життя та забезпечив кращі умови для тварин. Як наслідок, юруки опинились в Анталії з її живописними пасовищами та зручними зимівниками, які давали прихисток у зимовий період.Тут юруки продовжили вести кочовий спосіб життя та займалися своїм господарством.

Парк, на який ми зовсім випадково натрапили у Кемері, являє собою музей під відкритим небом. Знаходиться він на мальовничому пагорбі, з якого відкривається чудова панорама на море та місто. Вхід сюди вартує всього лише 1 долар.

У парку показані спосіб життя, господарство, житла племені. Також тут можна посидіти за столиком, попити знаменитого турецького чаю, попоїсти.

А поки що ми підходимо до першого намету, який зображає сім'ю юруків.

Біля наметів зроблені господарські споруди та всяке інше начиння. А також столики у стилі.

Шлюб був священним для юруків чиї традиції та звичаї мали таке ж глибоке коріння, як і весь їх спосіб життя. До шлюбу відносились з повагою. Рівність між чоловіком та жінкою була важливою вимогою. Любов та повага до жінки не мали меж. Перша шлюбна ніч молодих відбувалась у білому наметі, а не в звичайному чорному. Такий намет спеціально ткала для молодих громада племені.

Молодята в наметі

З шерсті та пуху тварин юруки ткали килими, доріжки, сумки, подушки, настінні килими, мішки, шарфи. Фарбували їх за допомогою барвників, які видобували з коріння рослин та квітів. А прикрашали їх стилізованим орнаментом та мотивами, запозиченими з природи та життя тварин.

Юруки дуже майстерно прикрашали цими виробами свої намети, таким чином перетворюючи своє житло на свято фарб і радості. Намети юруків - це символ смаку турецького народу, його єднання з природою, життєрадісності, любові та поваги до природи та глибоким культурним корінням.

У кухонному начинні широко використовувалися вироби з міді, дерева та шкіри. Основу їх господарства становило тваринництво. Тому юруки виготовляли та споживали багато молочної продукції. Також вони любили м'ясні страви багаті на білки.

Також вони споживали і зернові продукти, які становили велику частку їх раціону. Яскравим прикладом є коржі ґюзлеме. А улюбленим напоєм юруків був айран. В парку можна побачити посуд, який використовується для приготування цих страв та напоїв. А також можна їх спробувати.

Саме так! Тут працює невеликий бар, де можна покуштувати місцеві страви та випити чаю. Але ми повернемось сюди пізніше. А поки що проходимо в глибину парку, звідки відкривається чудовий краєвид.

Далі парк представляє собою вузькі стежки серед чагарників. Але поблукати тут досить цікаво.

А ще тут є кози.

Парк розташований на високому пагорбі. Цікаво було спостерігати за малесенькими чоловічками, які ходять внизу.

Ми облазили парк вздовж і впоперек. Краєвиди звідси відкриваються просто чудові.

Повертаємось назад. Цікаво, як цей баран збирається затягнути голову назад?

А ще ми вирішуємо себе трошки побалувати і попити тут чаю. Принципово стараюсь не розмовляти по-російськи. Може мені лише так здається, але коли розмовляла з турками по-англійськи, вони були більш привітними.

Ми всідаємось на подушки і чекаємо на чай.