Мальовниче Тернопілля: Джуринський водоспад
Сьогодні, шановне товариство, ми з вами знову промандруємо. Ми вже побували в урочищі Монастирок, де помилувались неймовірними краєвидами, печері Вертеба та на Дністровському каньйоні. І ця неймовірна екскурсія закінчується в дуже мальовничому місці. Це Джуринський водоспад.
Насправді історія цього місця сумна і трагічна. Виявляється тут було село, а сам замок має славетну історію.
Джуринський або Червоногородський водоспад розташовується у селі Нирків, Тернопільської області. Добратись сюди нелегко - потрібна власна автівка, тому що в таких джунглях автобуси не ходять. Наш автобус їде диким серпантином ніби десь в горах Карпатах. Схожа дорога була в Іспанії до монастиря Монсеррат, де я побувала у 2012 році. Здалеку видніється Червоногородський замок.
Насправді історія цього місця сумна і трагічна. Виявляється тут було село, а сам замок має славетну історію.
Червоногород навіть старіший за Тернопіль, перші згадки про нього датують 1351 роком. А в 1435-1774 містечко було центром Подільського воєводства. У 1434 році Червоногород отримав статус королівського міста, а у 1448 Магдебурзьке право.
А ми тим часом під'їжджаємо. Поруч розташований дитячий табір на місці колишньої ГЕС, до водоспаду потрібно ще пройтись. Помічаю, що земля тут дуже цікавого багряного кольору. Кажуть, що саме з цим кольором і пов'язана назва міста.
Протягом століть тут вирувало життя. Влаштовувались великі ярмарки, навіть був дім для приїжджих. У XVI столітті, коли місто перебувало у складі Речі Посполитої, воно налічувало близько 135 будинків. Але Червоногород постійно піддавався набігам турків і татар, також його спустошили війська Богдана Хмельницького і як наслідок населення поступово зменшувалось.
Кажуть, що Джуринський водоспад біля містечка виник приблизно у 17 столітті, коли турки хотіли захопити замок. Для цього вони змінили гирло річки Джурин. Інша версія, що водоспад штучний, його створили польські шляхтичі. Обидві версії хибні, оскільки на старих мапах водоспад вже був.
Протягом століть тут вирувало життя. Влаштовувались великі ярмарки, навіть був дім для приїжджих. У XVI столітті, коли місто перебувало у складі Речі Посполитої, воно налічувало близько 135 будинків. Але Червоногород постійно піддавався набігам турків і татар, також його спустошили війська Богдана Хмельницького і як наслідок населення поступово зменшувалось.
Кажуть, що Джуринський водоспад біля містечка виник приблизно у 17 столітті, коли турки хотіли захопити замок. Для цього вони змінили гирло річки Джурин. Інша версія, що водоспад штучний, його створили польські шляхтичі. Обидві версії хибні, оскільки на старих мапах водоспад вже був.
Нам пощастило потрапити сюди в травні, людей майже не було і ми мали можливість помилуватись цим прекрасним видовищем.
Джуринський водоспад - найвищий рівнинний водоспад в Україні. Його висота - 16 метрів, а ширина - 20 метрів. Це пам'ятка природи місцевого значення.
Але повернемось до історії. Оскільки в околицях жило багато люду, виникла потреба побудувати водяний млин. Можливо місцеві мешканці роздвоїли русло і частину води пустили новим річищем на якому і побудували млин. Його залишки ще можна побачити. А можливо річка сама змогла прорвати скелястий мис. 
Наш народик розгрібся хто куди. Дехто робить фото, інші пішли влаштовувати пікнік. Тут є кілька столиків, де продають магнітики та інші сувеніри. Мабуть, в теплий та погожий день продавців тут значно більше, як і людей, але мені і так прекрасно. Просто постояти і подивитись на шум води, відпочити від тривог та війни - хіба треба щось більше?
Кількість води у водоспаді залежить від опадів. Найвищий рівень напровесні та під час літніх паводків. А взимку водоспад сковує крига, що робить його не менш прекрасним.
Кількість води у водоспаді залежить від опадів. Найвищий рівень напровесні та під час літніх паводків. А взимку водоспад сковує крига, що робить його не менш прекрасним.
Водяний млин існував в цьому місці принаймні з XIX століття. Тут мололи зерно на борошно, а від початку ХХ століття млин постачав електроенергію на Червоногород. 
Чому ж село вимерло? На початок ІІ світової війни тут жили українці, поляки та євреї, в загальній кількості близько 400 осіб. Під час війни тут переховувались польські озброєні загони. В лютому 1945 році тут відбувся бій між польським гарнізоном та воїнами УПА. Більшість поляків загинула, а ті що вижили були примусово депортовані до Польщі.
Чому ж село вимерло? На початок ІІ світової війни тут жили українці, поляки та євреї, в загальній кількості близько 400 осіб. Під час війни тут переховувались польські озброєні загони. В лютому 1945 році тут відбувся бій між польським гарнізоном та воїнами УПА. Більшість поляків загинула, а ті що вижили були примусово депортовані до Польщі.
Після війни село перейменували в Червоне. Тут оселились українські родини, яких депортували з Польщі. Згодом на річці Джурин побудували ГЕС, але після кількох років роботи її визнали неперспективною. Люди перебрались до сусідніх сіл, а у 1970 році село офіційно припинило існувати. 
А ми тим часом деремось на горбаку до водоспаду, щоб зробити красивезну фотку. Біля нас постійно тусується закохана парочка, яка не вилазить з обіймів один одного. Вони постійно роблять селфі, тримаються за ручки і вилизують один одному вуха. Дуже романтично. Але справжня любов - це коли МЧ робить 1000 і одну фотку, я їх всіх бракую і він робить ще тисячу...
А ми тим часом деремось на горбаку до водоспаду, щоб зробити красивезну фотку. Біля нас постійно тусується закохана парочка, яка не вилазить з обіймів один одного. Вони постійно роблять селфі, тримаються за ручки і вилизують один одному вуха. Дуже романтично. Але справжня любов - це коли МЧ робить 1000 і одну фотку, я їх всіх бракую і він робить ще тисячу...
Злазити треба дуже обережно, щоб не гепнутись у водоспад. Тим часом дітиська ганяють по тих схилах, як ті коні і страху не мають.
Прийшов час обіду. Окрім нашої групи тут також відпочивають кілька родин. Є столики, де можна сісти пообідати, або можна вмоститись просто у траві в компанії зі скаженими травневими кліщами. Я витягаю лоточок з шарлоткою. Канапки ми вже з'їли у парку в Заліщиках. В планах ще було взяти налисники, але вони вийшли невдалі і стали тверді як череп орка. Халепа.
Прийшов час обіду. Окрім нашої групи тут також відпочивають кілька родин. Є столики, де можна сісти пообідати, або можна вмоститись просто у траві в компанії зі скаженими травневими кліщами. Я витягаю лоточок з шарлоткою. Канапки ми вже з'їли у парку в Заліщиках. В планах ще було взяти налисники, але вони вийшли невдалі і стали тверді як череп орка. Халепа.
Зараз тут дуже тихо і спокійно, але я уявляю що твориться в спеку, коли біля водоспаду лазять юрби люду. 
Коли ми підійшли ближче до водоспаду, виявилось, що частина нашої групи пішла до замку. Вирішуємо їх наздогнати. По дорозі купуємо горіхи в какао. Виявилось, що це дуже смачно.
Коли ми підійшли ближче до водоспаду, виявилось, що частина нашої групи пішла до замку. Вирішуємо їх наздогнати. По дорозі купуємо горіхи в какао. Виявилось, що це дуже смачно.
Ще раз милуюсь цим неймовірним водоспадом. Обов'язково сюди приїду. Цього разу в купальнику. 
До замку від водоспаду йти хвилин 15-20. Сюди веде протоптана стежка або можна лізти невідомими хащами, як осьо зробили ми.
До замку від водоспаду йти хвилин 15-20. Сюди веде протоптана стежка або можна лізти невідомими хащами, як осьо зробили ми.
Спочатку ми знаходимо костел. Він був побудований у 1615 році. Тут проживали монахи-домініканці. Колись тут зберігались старовинні фрески, інтер'єр вражав своєю розкішшю. Костел був підпалений у 1935 році. Сьогодні він знаходить в аварійному стані. Що дуже сумно, адже швидше за все відновлювати його ніхто не буде...
Не краща ситуація із замком. Згідно джерел, дерев'яна фортеця тут була закладена ще у XIV столітті. Але через 200 років вона була зруйнована татарами. На початку XVII століття тут вже був мурований замок з вежами, оборонними мурами та в'їзною брамою. В 1648 році замок був захоплений військом Б. Хмельницького.
У 1672 році замок був захоплений турецьким султаном Мухамедом IV і кілька десятиліть був частиною Османської імперії.
Не краща ситуація із замком. Згідно джерел, дерев'яна фортеця тут була закладена ще у XIV столітті. Але через 200 років вона була зруйнована татарами. На початку XVII століття тут вже був мурований замок з вежами, оборонними мурами та в'їзною брамою. В 1648 році замок був захоплений військом Б. Хмельницького.
У 1672 році замок був захоплений турецьким султаном Мухамедом IV і кілька десятиліть був частиною Османської імперії.
У 1778 році Червоногородський замок став власністю польського шляхтича Кароля Понінського. Він його перебудував і перетворив на гарну панську садибу. Він мав терасу в італійському стилі, колонаду з 6 колон, а сам замок оточував ландшафтний парк з фонтаном. 
Ну а потім прийшли москалі... Вони знищили замок, як завжди знищували все красиве та дороге. У 1925 році в напівзруйнованому замку мешкав лише сільський вчитель в компанії з совами та куницями.
Ну а потім прийшли москалі... Вони знищили замок, як завжди знищували все красиве та дороге. У 1925 році в напівзруйнованому замку мешкав лише сільський вчитель в компанії з совами та куницями.
Під час Другої світової війни замок зазнав ще більших руйнувань, а після її завершення цеглу зі споруди місцеві мешканці брали для відбудови господарських споруд... 
Одна зі стін замку обвалилась ще у 2013 році. Інша вежа ще стоїть, але, мабуть, і їй залишилось недовго...
А нам пора повертатись додому, до кота. Ми йдемо назад до машини, на цей раз нормальною дорогою. Попереду ще година їзди і ми вдома. Поїздка вийшла дуже вдалою, я побачила безліч цікавих місць, якими багате Тернопілля. Наша Україна прекрасна!
Дата: 22 травня 2022
Одна зі стін замку обвалилась ще у 2013 році. Інша вежа ще стоїть, але, мабуть, і їй залишилось недовго...
А нам пора повертатись додому, до кота. Ми йдемо назад до машини, на цей раз нормальною дорогою. Попереду ще година їзди і ми вдома. Поїздка вийшла дуже вдалою, я побачила безліч цікавих місць, якими багате Тернопілля. Наша Україна прекрасна!
Дата: 22 травня 2022
Тут читаємо про:
Коментарі
Дописати коментар