Люба відкриває новий кулінарний фронт або Чим можна покалічити русню?

   Я вибираю життя!

Саме під цим гаслом я вирішила написати сьогоднішній пост. Перший місяць війни я збирала себе докупи, другий намагалась хоч якось робити повсякденні речі й доглядати за собою. Я постійно думала і продовжую думати, що роблю для України не достатньо. Лише декілька днів тому я змогла щиро посміхнутись та посміятись. І навіть деякий час не думала про війну. А потім я провела в Інстаграмі невеличке опитування, яке показало, що мої вірні фанати на місці і чекають новий пост про пригоди на кухні. Тому сьогодні я вирішила трохи покращити усім настрій і розповісти про мої перемоги та поразки на кулінарному фронті. 

Кокосове печиво я пекла ще перед війною. Елементарно, просто і дуже смачно. Але варто знати, що вже через кілька днів, якщо печиво вчасно не з'їсти, воно стане схоже на каменюку,  яку можна використовувати замість боєприпасів проти клятої русні.

 Кокосову стружку потрібно змішати зі згущонкою, сформувати кульки і випікати в духовці поки печиво не підрум'яниться.  В кого є діти - дуже  рекомендую.

Але слід врахувати, що в масі будуть руки, ноги, пів кухні і котячий хвіст, який мелькав мені під носом протягом всього процесу готування.

Якщо порівняти найкращого кота у світі та мого тимчасового квартиранта, який на цей момент проживає в мене вдома - це просто небо і земля. Чорний кіт Моллі (думали, що то дівчинка) - це таке навіжене котисько, якого світ не бачив. За 2 місяці, що він в мене прожив, він знищив кілька фіалок, подер фіранку, подер мої ноги, руки, коврик і пару лахів. Облазив всі столи, побував на кухонній плиті, побавився з водою в унітазі, знищив шпалери в коридорі і зжер половину моєї зарплати. Неймовірний кіт. Якщо вам раптом не вистачає адреналіну і ви хочете стрибати по хаті як гірський козел, а не нормально ходити - можу здати в оренду. 

Мої тато й мама також мають квартирантів - двох пані з Харкова.  Якось вони притащили цілу торбу моркви і мама не знала, що з нею робити. Наслідок - я знайшла дуже смачний і доступний рецепт морквяного кексу. До речі, я тепер шукаю і переглядаю рецепти в Youtube ЛИШЕ українською мовою! І з попереднього досвіду скажу, що всі страви ЗАВЖДИ виходять, на відміну від рецептів москальських Машеньок та Наташеньок. Які російські баби хворі на голову - ми вже побачили. На жаль, фото морквяного кексу не збереглось - він зник з тарілок надто швидко. Це, до речі, була моя перша випічка під час війни. І під барабанний дріб рецепт кексу був записаний в спеціальний зошит. Ручкою!!! 

І ще один простий та смачний рецепт від Клопотенка - пиріг з вишнями. Відразу скажу, що це просто бомба-ракета. Не та шо на голову, а інша. Поєднання вишень та горіхів - це неймовірний смак. Всім рекомендую приготувати. Мені він вийшов з першого разу і відтоді я пекла його разів п'ять. Дуууже смачно, ням-ням.

А на Великдень я знову пекла п'яну вишню. Мої перші спроби тут і тут. Вишні - то любоффф. 

А тепер про невдачі. Лілія Цвіт виклала новий рецепт пирога з зеленню. Ну і я, як вірна фанатка, відразу побігла випробовувати свої сили. Дешево, легко і мінімум складників - все як я люблю. Спочатку все йшло як потрібно. Тісто вдалось, начинка із зелені та яєць взагалі елементарна. Все гарненько виклала в форму і запхала в духовку.

Через 20 хвилин згадала, що забула посипати кунжутом. Відкривати духовку не хочу - а як тісто не підніметься? Посиплю коли вже буде на стадії готовності - наївна душа. Коню понятно,  що кунжут просто не буде триматись. Коню понятно, але мені ні. Тісто піднялась, перевіряю його шпажкою і паралельно посипаю кунжутом. Шпажка не дуже суха,  відправляю пиріг ще на 10 хвилин. Коли коню вже стало зрозуміло, що пиріг потрібно витягати, я його залишаються ще на 5 хвилин. Ну що ж. Куштую...

Святі макарони! Я ж забула додати сіль. Смаку нуль, адже і тісто, і начинка абсолютно несолені! Та й сам пиріг явно перепечений. МЧ звісно сказав, що смачно, хоча я перед тим віддирала той пиріг з форми пів години. Шойгу тобі в печінку! На наступний день пиріг із зеленню в купі з кокосовим печивом можна сміло використовувати у якості снарядів в бік орків - такий твердий. Хоча те, що для нас українців несмачно, для москалів - райська амброзія. Хай подавляться українським хлібом. 

До речі, майже весь текст писала в підвалі церкви під час повітряної тривоги. Я за все своє життя стільки часу в церкві не провела, як за ці останні місяці. Але критичне мислення досі зі мною. 

Після зими завжди приходить весна. Окупанти покинуть нашу країну і будуть гнити в своєму болоті, а ми відбудуємо дружню, мирну та багату Україну. Віримо в ЗСУ. І поки вони щодня смажать русню, ми мусимо підтримувати їх тут, в тилу. І також дбати про себе: посміхатись, купувати гарні речі, їсти смачну їжу і читати мої пости. Разом до перемоги! 

Дата: 05.05.2022

Прочитати про мої інші пригоди на кухні можна тут