Як Люба воювала з кондитерським шприцом

 Червона зона, помаранчева зона, червона зона, помаранчева зона, зелена зона, сіро-буро-малинова зона.... Робота, дім, робота, дім. Дайте атлас; дайте ручку; дайте зошит; де купити зелену папку; а чого книжки такі дорогі, колись були по 20 копійок. Від вбивства чергової мадами, яка вимагає пояснити їй де ксерокс, мене стримує наявність чоловіка, кота та магазину "Family", де я періодично пасуся. Хто думав, що замість магазинів взуття я буду відвідувати магазини з посудом та трикотажем?! А ще звісно є моє стареньке піаніно, яке чекає настроювача. Ох, бідні будуть мої підписники, бо я вже маю безліч ідей для відео. Але цей пост не про мою важку працю книгаря і навіть не про чашки з подвійним дном, на які я пускаю слинку. Цей пост про торт.

Як виявилось, я люблю пекти. Про перші мої спроби можна прочитати тут, тут і тут. Звісно, до професійного кондитера мені як до неба рачки, але прогрес "наліцо". Сьогодні я буду пекти бісквіт з кремом "Шарлотт". Для бісквіта я беру 6 яєць, склянку муки та склянку цукру. Якщо хочу щоб торт був не дуже солодкий, цукру беру менше. В багатьох рецептах рекомендують збивати білки та жовтки окремо. Я була спробувала і бісквіт не вийшов. Цю сумну історію можна прочитати тут. Тому завжди збиваю яйця разом. Даю трошки солі, цукор і поїхали. Поступово збільшую швидкість міксера. Ніколи не думала, що буду знати такі нюанси. 

Наступний крок - додати муку. Всипаю порціями, легенько перемішую лопаткою знизу вверх. Потім розпушувач, трошки какао і мак, який валяється в мене вже від Різдва. Коли то все перемішала, дивлюсь на термін придатності маку. 20 серпня... 

Тісто готове, виливаю його у форму і ставлю в духовку на 40 хвилин.

Бісквіт дуже гарно виріс, але потім все ж трошки впав. Може хтось знає секрет, як не дати коржу осісти? Але не все так погано, даю бісквіту остигнути, а сама приступаю до приготування крему.

Саме крем "Шарлотт" використовують для Київського торта. Може я колись спробую його приготувати, хтозна? Для початку слід зварити молочний сироп. 150 мл молока змішую з цукром (220 грамів) і ставлю на вогонь. Треба помішувати до кипіння і ще 1-2 хвилин потримати на вогні. Але як тут потримаєш, коли молоко закипає і вилазить з каструлі? Виключаю газ і йду збивати яйко. Потім маленькою цівкою вливаю сироп і знову ставлю на вогонь. От холєра ясна. Воно знов вилазить з каструлі! То так має бути? Але ніц не зробиш. Виключаю, переливаю в іншу посудину і залишаю до повного остигання. Зверху накриваю харчовою плівкою до контакту, бо кажуть, що може утворитись кірочка. Тим часом прибираю, ганяю кота і мучу сусідів своїм бреньканням на піаніно.

Суміш вистигла і тепер її треба додати до збитого масла. Попередньо я, просто неймовірна дуринда, додала до масла ванільний цукор. І лише через секунду зрозуміла, що він же ж не розчиниться. Ну шо ж... Буде хрумати на зубах. В ідеалі це мала бути ванільна есенція, але Сільпо далеко... Також рекомендують додати коньячок, але таке в мене теж не водиться. Я все гарненько збиваю і починаю перекладати торт.

Мені було лінь робити сироп для просочування, тому буде як буде. Після того як бісквіт перемащений, приступаю до головного - декору. Раніше в мене був кондитерський мішок, але його спіткала трагічна доля - він порвався... Ним було дуже незручно користуватись, хоча усі кондитери, як я помітила, використовують саме мішок. Тому я купила собі дешевий кондитерський шприц. Наповнюю його кремом і намагаюсь зафіксувати. Китайці є китайці - не виходить. Тому приходиться тримати низ рукою. Але все-таки це значно зручніше ніж мішок. Звісно в кремі було все - я, шприц, стіл і навіть кіт. Але вийшло досить таки непогано, хіба ні?

Дата: 25 вересня 2020

Усі історії про мої кулінарні пригоди тут