Як Люба готувала торт

Вперше я приготувала торт у 12-річному віці, коли була зеленим дівчиськом у велетенських окулярах. Тоді ще всі думали, що з мене будуть люди... У плані кулінарії звісно. Я готувала торт "Празький". Сама пекла коржі і робила крем. Звичайно з допомогою мами. Мій шедевр вийшов трохи розлізлий, але їстівний. На цьому мої успіхи у кондитерському  мистецтві закінчились...

Сьогодні 1 грудня 2017 року, майже через 20 років після мого першого торту, я вирішила вийти зі своєї зони комфорту і знову спробувати приготувати цей шедевр кулінарії! Мій чоловік якраз привіз з відрядження скляну форму для запікання. Але якщо ви подумали, що я буду пекти сама коржі, то ви глибоко помиляєтесь. Перша причина - я просто не хочу, а друга - наша духовка походить ще з часів Австро-Угорщини. Тому я знайшла легкий і простий рецепт торту без випічки. На youtube якась москалиця із захватом розповідає як легко та просто його готувати. І дійсно легко. Шар крему, шар печива, шар крему, шар бананів. І так далі. Але якщо з печивом та бананами я ще якось справлюсь, то з кремом проблемка. Його ж треба варити!

Ну нічо. Для початку я йду в магазин і купую потрібні інгредієнти: масло, яйця, муку, цукор, печиво, банани, ванільний цукор. Точніше я купую ВСІ інгредієнти. Тащу сумки додому. Чому я тащу, а не МЧ? Тому що МЧ сидить вдома під ковдрою з соплями до пупця і задоволено шкіриться. Чекає на торт. Крім крему, я ще навіть вирішила зварити шоколадну помадку, щоб полити то моє щастя зверху (я маю на увазі торт, а не МЧ).

Ну що ж. Розпочинаємо! Для початку я відділяю білки від жовтків і кидаю їх у зелену миску. Блін. Ніколи не вміла бити ті яйця. В тої москалиці ті жовтки, як на картинці, а у мене гвадзя.

Далі треба то всьо гарненько розмішати, додати муку та поступово долити гаряче молоко. Хм. Дивина. Получається. Тепер треба вилити то в банячок і поставити на вогонь.

Шок - я варю крем... Ти диви, як життя несподівано повертається.... Поки МЧ мішає крем, я звіряюсь з відео, тому що навіть після 10 перегляду той весь процес приготування не може вкластись у моїй голові. Крем гусне, але пішов грудочками. Прекрасно. Хто тобі сказав, що буде легко? МЧ старанно мішає крем, навіть після того як я виключила газ. І йому вдалось розтерти всі грудочки! Крем - мрія перфекціоніста!

Я стараюсь не вхопити велику ложку, щоб ту смакоту зжерти. Але я сильна жінка, яка приступає до готування помадки. Какао, цукор, масло і трошки молока виливаю в миску і мну. Шось воно не розминається. Певно треба його поварити. Точно, на плитці процес пішов як по маслу.

Скачу по кухні і волаю, що я зварила крем і помадку. МЧ скаче разом зі мною. Кіт дивиться на нас, як на дебілів. 

Тепер беремо форму і розпочинаємо безпосередньо перекладати торт. Форма трошки завелика, але нічо. Іншої нема. МЧ ріже банани, а я бавлюсь з кремом і печеням. Виходить! Торт виходить!

Знову скачемо з МЧ по кухні. Кіт пішов в ванну спати, щоб не дивитись на двох неадекватних. На диво і крему, і печива, і бананів вистачило.

Зверху поливаю помадкою, а МЧ прикрашає тортик очками і носиком з бананів. Фотографію не покажу, бо як на мене воно має трохи непристойний вигляд. Наш кулінарний проект відправляється на 4 години в холодильник, а ми йдемо дивитись кіно.

Вже години через три в мене починається ломка і я пориваюсь витягти мого шоколадного з холодильника. Але мене стримує МЧ. Ще через годину я з гордо крокую на кухню під звуки маршу (які грають в моїй голові). Виймаю шоколадне щастя і спробую його порізати. Ага! Не все так просто. Крему я давала досить щедро і виколупати шматок з форми не дуже легко. Але на допомогу приходить МЧ. Спільними зусиллями ми дістаємо кусочок і куштуємо.

Ну що ж. Навіть я не змогла його зіпсувати.  Печиво і банани добрі, крем добрий, помадка добра. Ми беремо наші тарілки та кота, і йдемо додивлятись фільм. 

А моїм вірним фанатам дякую за увагу і за ваші лайки. 

Дата: 1 грудня 2017

Тут читаємо про мої інші кулінарні успіхи (або провали).