Пекельна книгарня або чому слід йти з поганої роботи

І знову я сиджу собі, безробітна та сумна... О, ні! Не сумна! А безмежно щаслива жінка, яка скаче по хаті від радості як навіжена болонка. Я покинула ненависну роботу, на якій відбула свій термін в кілька місяців. Як я туди потрапила?

Я сиділа собі чемно вдома, писала пости та статті, ніхто мене не чіпав та не кумарив. Але ж ні! Захотілось мені пригод на свою голову. Захотілось піти працювати на дядю (в цьому випадку на тьотю), стелитись килимком перед клієнтами, бігати як сраний віник і не дай Бог (!!!) присісти на хвилинку! Але все по черзі.

Кілька місяців тому я абсолютно випадково дізналась про вакансію в одній книгарні (ну книгарня - це сильно сказано). На щастя мені вистачило розуму ще поїхати на море (читаємо про цю неймовірну подорож тут) і лише по приїзді передзвонити до власниці. Вже наступного дня я торчала на драбині і складала зошити для дошкільнят. Я потрапила в магазин якраз в сезон - кінець серпня-початок вересня. Сказати, що в мене капітально підгорало - це нічого не сказати. Але я розуміла, що така ситуація тимчасова і вже уявляла, як буду сидіти собі потім тихенько в книгарні і вивчати асортимент - тобто читати книжечки. Наївна...

Через кілька днів мене перевели з книгарні в магазин іграшок. Холєра ясна! І виявилось, що робота продавця - це не лише обслуговування покупців та знання асортименту. Це також:
  • протягом 10 годин робити вигляд, що шось робиш; 
  • постійно ходити та поправляти товари; 
  • складати шось на складі; 
  • носити товари туди-сюди і перевіряти чи виставлені вони на сайт;
  • тримати зв'язок з директрисою і щогодини звітувати їй що робиш.
Робота в даній мережі також включала:
  • постійний зв'язок з іншими магазинами та пошук товарів для їх покупців;
  • затримка на роботі після 20.00, якщо не виконаний щоденний план роботи;
  • відмова від особистих планів, бо твій вихідний може накритись мідним тазом в будь-який момент;
  • робота без вихідних у випадку хвороби або відпустки одного з працівників;
  • відмова від власної гідності, бо "клієнт завжди правий";
  • тягати важкі ящики ризикуючи зірвати спину.
Коли я присідала на хвилинку у мене одразу з'являлось таке відчуття ніби роблю щось кримінальне. Також за нами велось цілодобове стеження і періодичне прослуховування розмов.

Крім цього виявляється, що хотіти їсти о 1 годині дня - це також незаконно. Бо я ще не настільки перепрацювалась. Та й взагалі щось продавці занадто розслабились, бо ходять їсти коли хочуть. От нездалі! 

Ситуацію погіршували також покупці, деяких з яких хотілось просто прибити. Кілька порад від Люби, як НЕ варто поводитись в магазині:
  1. Заходячи в магазин НЕ закривайте двері. То ж байдуже, що на дворі нульова температура, продавці не люди, вони не мерзнуть.
  2. Якщо магазин працює до 19.00 години, прийти рівно о 18.59 і почати колупати мозок ложечкою. У продавця ж не має особистого життя - він може до ранку виконувати ваші забаганки.
  3. Не контролювати своїх дітей і дозволяти їм ганяти по магазину галопом, розкидати та розпаковувати товари.
  4. Вимагати знижку без наявності картки, аргументуючи це тим, що "всі продавці мене знають", незважаючи на те, що "всі продавці" вже кілька років як позвільнялись.
  5. Витирати соплі під маскою, а потім тією рукою обмацувати всі товари.
  6. Сподіватись, що продавець буде кланятись тобі в ноги і цілувати твій царський чобіт за те, що ти купив ручку за 3 гривні.
  7. Вимагати уваги продавця до своєї особи не дивлячись на його зайнятість. Можливо є надія, що продавець розірветься на кілька шматочків. 
Через кілька тижнів такої пекельної робити я зрозуміла, що копірайтинг - наше все і з щасливим обличчя повідомила Кім Чен Іра в жіночій подобі про свій розрахунок. Я зрозуміла, що всі гроші не заробиш, а нормальний відпочинок, здорова спина, час для себе та сім'ї - це набагато важливіше. За ці кілька місяців я жодного разу не погуляла по осінньому парку, не з'їздила в Львів та Бучач, як хотіла, не спекла чізкейк та не прочитала заплановані книги. Тепер буду надолужувати. Свобода!!!


P.S. Та й на макаронах з пельменями від шеф-кухаря МЧ я б довго не протягнула...

Дата: серпень-листопад 2021



Коментарі

Популярні публікації