Що подивитись у Кременці? Єзуїтський колегіум та ботанічний сад
І ми знову повертаємось в Кременець! Чудове та затишне містечко з великою кількістю архітектурних та історичних пам'яток. Нагадую вам, що спершу ми відвідали гору Бону. Вид звідти відкривається просто неймовірний! Після невеличкого перекусу (ну невеличкого - це слабо сказано) ми вирушаємо на пошуки ботанічного саду.
Збудований у стилі бароко на кошти князів Вишневецьких для отців-єзуїтів упродовж 1731 – 1743 р. за проєктом архітекторів Павла Гижицького і відомого італійського архітектора Паоло Фонтана. Єзуїтський колегіум функціонував до 1772 р. Після того, як західноукраїнські землі внаслідок першого поділу Польщі увійшли до складу австрійської імперії Габсбургів, у 1773 р. орден єзуїтів було скасовано. Від початку XІX ст. і до 1832 р. у приміщенні був розташований Кременецький ліцей, який заснували видатні польські освітні діячі – Гуго Коллонтай і Тадеуш Чацький.
Єзуїтський колегіум у Кременці довгий час вважався найпотужнішим освітнім осередком Правобережної України. Свого часу тут навчалось чимало відомих людей, серед них і поет Юліуш Словацький.
У колегіумі діяли астрономічна обсерваторія, метеорологічна станція, гарно обладнані мінералогічний, зоологічний, нумізматичний кабінети. Але найбільшою гордістю колегіуму була старовинна бібліотека короля Станіслава Августа, що налічувала майже 35 тис. екземплярів. Її придбав спеціально для закладу Тадеуш Чацький. Зараз ці книги зберігаються у Національній бібліотеці України ім. Вернадського.
У 1831 р. учні ліцею взяли участь у Польському повстанні проти Російської імперії, тому через два роки російський цар Ніколай І наказав ліквідувати цей навчальний заклад. У результаті славетну бібліотеку, а також колекцію картин і скульптур було конфісковано і передано імператорському університетові св. Володимира у м. Києві. У приміщенні ліцею розмістили православну духовну семінарію, яка діяла з 1834 до 1902 р.
Споруди Колегіуму Єзуїтів (ліцею) у Кременці нині поділені між різними установами, а костел використовується релігійною громадою Православної Церкви України.
На поч. ХІХ ст. біля колегіуму заклали ботанічний сад для навчальних цілей, який функціонує донині. І саме сюди ми й прямуємо. Робимо велике коло навколо колегіуму, заходимо на приватну територію, де якраз проходить зустріч випускників, милуємось ось таким чудовим балконом і повертаємось в те місце звідки прийшли - кафе "Браво". 
Таки Гугл-карта мала рацію. Повертаємо ліворуч. Карта веде нас невідомими стежками і виводить до воріт. Ми прийшли в ботанічний сад, але з якогось чорного ходу. Але це не страшно, тому що вхід сюди безкоштовний.
Початок організації ботанічного саду пов'язаний із заснуванням у 1805 р. в м. Кременці Вищої Волинської гімназії, яка згодом (1819 р.) була реорганізована у Кременецький ліцей. Сад є одним із найстаріших ботанічних садів України початку ХІХ ст. і відноситься до видатних природно-культурних пам’ятників України.
Протягом 1806-1809 рр. над проєктом ботанічного саду та його втіленням працював відомий ірландський майстер садово-паркового мистецтва Діонісій Мак-Клер. На його честь в саду встановлений пам'ятний камінь.
Площа саду становила 4,5 га, у його склад ввійшли: парк відпочинку, розарій, шкілки, три оранжереї, парники і аптекарський город. Зібрана Д. Мак-Клером колекція живих рослин нараховувала 480 видів місцевої флори та 760 екзотів. Для створення колекції використовувались саджанці та насіння з парків України, Росії, Швеції та Англії.
На жаль, не має табличок з назвами рослин та й сам сад трохи запущений. Але все ж помітно, що його доглядають. Єдине чого не вистачає - це струмочки. В деяких місцях помітно, що вони колись тут були, але вже багато років як позасихали.
Також тут встановлені цікаві інсталяції, кожна з яких доповнена поетичними рядками. В мене завжди з поезією було дуже туго. Ну не розумію я віршів, хоч ти вбий.
Ми виходимо в "Сад ароматів". Ідея створення такого незвичайного саду з'явилась на межі XIX-XX століття в Англії. Це один з видів лікувального сенсорного саду. Тут зорові образи відходять на другий план, поступаючись місцем нюху та дотику. Духмяні рослини здійснюють оздоровчий вплив на організм. Систематичне перебування в такому саду покращує психоемоційний стан, лікує нервову та серцево-судинну систему.
Таки Гугл-карта мала рацію. Повертаємо ліворуч. Карта веде нас невідомими стежками і виводить до воріт. Ми прийшли в ботанічний сад, але з якогось чорного ходу. Але це не страшно, тому що вхід сюди безкоштовний.
Початок організації ботанічного саду пов'язаний із заснуванням у 1805 р. в м. Кременці Вищої Волинської гімназії, яка згодом (1819 р.) була реорганізована у Кременецький ліцей. Сад є одним із найстаріших ботанічних садів України початку ХІХ ст. і відноситься до видатних природно-культурних пам’ятників України.
Протягом 1806-1809 рр. над проєктом ботанічного саду та його втіленням працював відомий ірландський майстер садово-паркового мистецтва Діонісій Мак-Клер. На його честь в саду встановлений пам'ятний камінь.
Площа саду становила 4,5 га, у його склад ввійшли: парк відпочинку, розарій, шкілки, три оранжереї, парники і аптекарський город. Зібрана Д. Мак-Клером колекція живих рослин нараховувала 480 видів місцевої флори та 760 екзотів. Для створення колекції використовувались саджанці та насіння з парків України, Росії, Швеції та Англії.
На жаль, не має табличок з назвами рослин та й сам сад трохи запущений. Але все ж помітно, що його доглядають. Єдине чого не вистачає - це струмочки. В деяких місцях помітно, що вони колись тут були, але вже багато років як позасихали.
Також тут встановлені цікаві інсталяції, кожна з яких доповнена поетичними рядками. В мене завжди з поезією було дуже туго. Ну не розумію я віршів, хоч ти вбий.
Ми виходимо в "Сад ароматів". Ідея створення такого незвичайного саду з'явилась на межі XIX-XX століття в Англії. Це один з видів лікувального сенсорного саду. Тут зорові образи відходять на другий план, поступаючись місцем нюху та дотику. Духмяні рослини здійснюють оздоровчий вплив на організм. Систематичне перебування в такому саду покращує психоемоційний стан, лікує нервову та серцево-судинну систему.
Тут ростуть такі рослини, як шавлія, м'ята, лаванда, пижмо бальзамічне, монарда двійчата. Лаванду я взагалі обожнюю, нюхала б її вдень та вночі. Як і півонії. Взагалі сад дуже величезний, але лише невелика його територія облагороджена.
Ну хіба не круто? 
Гуляючи по саду я згадала ботанічний сад королеви Марії у місті Балчик, Болгарія. Там просто відпочиваєш душею. Як і тут, до речі. Варто лише вкласти сюди трохи більше грошей. Та й вхід бажано зробити платним. Я б не пожаліла 50-100 гривень, щоб погуляти цими зеленими стежками.
Хоча деякі стежки вже ведуть в нікуди. Наприклад, стежка за цими сходами вивела нас в дикі хащі, де літають мутанти-комарі.
А в ногах цього чувачка живуть велетенські мурахи.
У 1809 році директором саду став доктор медицини, ботаніки та зоології, австрієць Вілібальд Бессер. Площа розширюється до 20 га. Кількість видів культивованих рослин зросла до 1200, а сад став одним із кращих та відомих далеко за кордоном. У 1810 році був надрукований перший каталог рослин ботанічного саду, а в 1811 році – наступний, в якому були описані 2347 видів флори. Саме тут започатковано наукові дослідження рослин в Україні.
Після закриття ліцею 1832 року, Кременецький ботанічний сад припиняє діяльність як науково-дослідна установа. Таким чином, після 40-річного існування один із найчудовіших на той час у Європі об’єктів ботанічної науки занепав.
Спроби відновити роботу саду проводились в 1921-39 рр., 1951-69 рр. Лише у 1990 році Постановою Ради Міністрів України було відновлено статус Кременецького ботанічного саду як державного. До 2011 року він існував у віданні Кременецької міської ради, а з 2001 року переданий у підпорядкування Міністерству екології та природних ресурсів України.
На базі Кременецького ботанічного саду проведено чотири міжнародні наукові конференції (1999, 2007, 2009, 2012 рр.). Видано перший після відродження установи Каталог рослин (2007 р.). Започатковано міжнародну співпрацю.
Гуляючи по саду я згадала ботанічний сад королеви Марії у місті Балчик, Болгарія. Там просто відпочиваєш душею. Як і тут, до речі. Варто лише вкласти сюди трохи більше грошей. Та й вхід бажано зробити платним. Я б не пожаліла 50-100 гривень, щоб погуляти цими зеленими стежками.
Хоча деякі стежки вже ведуть в нікуди. Наприклад, стежка за цими сходами вивела нас в дикі хащі, де літають мутанти-комарі.
А в ногах цього чувачка живуть велетенські мурахи.
У 1809 році директором саду став доктор медицини, ботаніки та зоології, австрієць Вілібальд Бессер. Площа розширюється до 20 га. Кількість видів культивованих рослин зросла до 1200, а сад став одним із кращих та відомих далеко за кордоном. У 1810 році був надрукований перший каталог рослин ботанічного саду, а в 1811 році – наступний, в якому були описані 2347 видів флори. Саме тут започатковано наукові дослідження рослин в Україні.
Після закриття ліцею 1832 року, Кременецький ботанічний сад припиняє діяльність як науково-дослідна установа. Таким чином, після 40-річного існування один із найчудовіших на той час у Європі об’єктів ботанічної науки занепав.
Спроби відновити роботу саду проводились в 1921-39 рр., 1951-69 рр. Лише у 1990 році Постановою Ради Міністрів України було відновлено статус Кременецького ботанічного саду як державного. До 2011 року він існував у віданні Кременецької міської ради, а з 2001 року переданий у підпорядкування Міністерству екології та природних ресурсів України.
На базі Кременецького ботанічного саду проведено чотири міжнародні наукові конференції (1999, 2007, 2009, 2012 рр.). Видано перший після відродження установи Каталог рослин (2007 р.). Започатковано міжнародну співпрацю.
А ми тим часом виходимо в "Сад магнолій". Цікаво, що магнолії з'явились на Землі майже 140 млн років тому. Їх називають "динозаврами" рослинного світу, оскільки вони є одними з перших квіткових рослин на планеті. 
Сад магнолій був закладений у 2007 році. В ньому зростають 5 видів, 3 гібриди та 3 декоративних форми магнолієвих.
Тут просто нереально красиво, тому хто ще не був в Кременецькому саду - ще маєте час.
Сад магнолій був закладений у 2007 році. В ньому зростають 5 видів, 3 гібриди та 3 декоративних форми магнолієвих.
Тут просто нереально красиво, тому хто ще не був в Кременецькому саду - ще маєте час.
А ми виходимо в центральну частину саду - саме тут вхід для нормальних людей. Тут стоїть пам'ятник Вілібальду фон Бессеру. Якщо ви уважно читали тест, то вже знаєте хто це. 
І знову просто неймовірні місця для інстаграмних фото.
Цьоцю Нелю, якщо знаєте, що за пухнасте дерево, напишіть в коментарях.
А з цього артоб'єкту зародилась ідея створення галереї "Під відкритим небом" (березень 2020 року, карантин).
Залишилась остання локація. При вході в сад є мапа, де можна знайти назву кожної частини саду. Але в ній без 100 грамів не розберешся. Та й вказівників жодних немає. Але, якщо я не помиляюсь, це експозиційна ділянка "Сад ліан".
Ми не змогли обійтись весь сад. Що й не дивно, адже він займає сотні гектарів. Також на всі цікаві пам'ятки Кременця нам теж забракло часу. Тому обов'язково повернусь сюди ще раз.
І знову просто неймовірні місця для інстаграмних фото.
Цьоцю Нелю, якщо знаєте, що за пухнасте дерево, напишіть в коментарях.
А з цього артоб'єкту зародилась ідея створення галереї "Під відкритим небом" (березень 2020 року, карантин).
Залишилась остання локація. При вході в сад є мапа, де можна знайти назву кожної частини саду. Але в ній без 100 грамів не розберешся. Та й вказівників жодних немає. Але, якщо я не помиляюсь, це експозиційна ділянка "Сад ліан".
Ми йдемо на автобус і оглядаємо місто. Така ж проблема, як і в Тернополі - ненормоване розміщення реклами. Ну як можна було на таких красивих будівлях впердолити цю жахливу рекламу???? 
Чомусь Львів зміг відмовитись від отого жаху на фасадах?! Хоча б в центрі міста. Місто виглядає набагато красивіше та й дихати легше без отих кислотних банерів та вивісок. А от в Тернополі... Краде, але шось робе...
Чомусь Львів зміг відмовитись від отого жаху на фасадах?! Хоча б в центрі міста. Місто виглядає набагато красивіше та й дихати легше без отих кислотних банерів та вивісок. А от в Тернополі... Краде, але шось робе...
На цій позитивній ноті я закінчу свою оповідку. Кременець - чудове, затишне містечко, яке варто відвідати. Ми за один день не встигли обійти все те, що планували.
Дякую за те, що дочитали до кінця. Через кілька днів я запрошу вас відвідати Болгарію. Гойра!
Дата: 24 липня 2021 року
Тут читаємо про подорожі Україною
Використані джерела:
https://md-ukraine.com/ua/object/detail/8350_ezuitskij-kolegium-u-kremenci.html
http://pzf.menr.gov.ua
https://drymba.com/uk/1032648-yezuyitskyy-kolehium-monastyr-kremenets-ternopilska
Коментарі
Дописати коментар