Бережани - місто із захопливою історією
Бережани - місто із історією, що захоплює, цікавими архітектурними пам'ятками та мальовничими краєвидами. Розташовується воно на невеликих пагорбах та берегах річки Золота Липа. Перша згадка про місто датується 1375 роком.
Ми ж з МЧ відвідали Бережани у 2019 році! Місто відоме своїми численними пам'ятками. Спершу ми побували у Бережанському замку (читаємо про це тут), а потім вирушили у самий центр міста. Від замку до центру 10 хвилин пішки. Якщо уважно розглядати будинки, можна відкрити для себе багато цікавого. Дуже шкода, що влада містечка не вкладає достатньо коштів у відновлення архітектури. Якщо постаратись, з Бережан можна зробити цукерочку! Але нічо... Наш новий преЗедент все владнає! Цікаво, що назва міста (за місцевою легендою) походить від імені власниці цих земель - Анни Хохновської - "берег Анни". Спочатку місто було під владою Василя Тептуховича, а потім польський король подарував Бережани з усіма його околицями Миколі Синявському. І вже через 4 роки коронний гетьман розпочинає будівництво замку. А місто розвивалось своїм ходом. Міщани підтримали Богдана Хмельницького, потім на місто впала чума та холера, за часи Австро-Угорщини тут відкривається гімназія, засновується філія "Просвіти". Бережани стали містом у 1530 році і саме тоді розпочалось будівництво ратуші. Спочатку вона була дерев'яна, а у 1803 році була збудована мурована ратуша. Через 8 років добудували другий ярус та годинник.
Всередині ратуші невеликий внутрішній дворик, у приміщенні також знаходиться музей. В музей ми не заходили, хоча може й варто було. На другому поверсі ратуші діяла гімназія, де навчався Богдан Лепкий. Навпроти - Церква Пресвятої Трійці. Перша згадка про храм на цьому місці датується 1626 роком.
У 1748 році замість дерев'яної церкви тут починають зводити кам'яний храм. Його кілька разів перебудовували й лише в кінці ХІХ століття церква набула сучасного вигляду. Тут зберігаються дві чудотворні ікони та мощі Івана Хрестителя. Спостерігаємо як літають ластівки, які побудували свої гнізда на стінах храму.
Наступна наша зупинка - костел св. апостолів Петра і Павла. Костел був закладений у 1600 році і мав не лише сакральне, а й фортифікаційне значення. У 1675 році костел зруйнували татари, але святиню відбудували. В час СРСР тут був спортзал. Після здобуття Україною Незалежності богослужіння відновились. Тішить, що костел відреставрували, але те, що з ним зробили... Старовиною тут і не пахне...
Бережани хоч місто маленьке, але завдяки отим пагорбам здається ніби ти біжиш шкільний крос на фізкультурі. Ми знову йдемо вниз, щоб відвідати вірменську церкву святого Григорія. Колись у Бережанах була велика вірменська громада. Перші згадки про вірмен датуються 1689 роком, а через 20 років Синявський дає їм право будувати свій храм.
Того ж року було побудовано церкву та засновано парафію, але у 1750 році церкву зруйнували. Храм, який стоїть сьогодні - заслуга місцевого священника Деодата Горбаза. Церкву було відновлено у 1764 році. Сьогодні храм стоїть закритий. Ведуться реставраційні роботи, але просуваються вони дуже повільно.
Якщо стояти трохи вище церкви, можна побачити монастир отців Бернардинів. Датується ця пам'ятка XVII століттям. На жаль, доступ до монастиря сьогодні обмежений. Раніше тут був притулок для сиріт, а потім виховно-трудова колонія для неповнолітніх. У 2001 році колонія ліквідована, але ще не розформована. Тому ми лише подивились на монастир здалеку та продовжили нашу прогулянку. Коротка вуличка з Вірменською церквою отримала назву Вірменський квартал. Бачимо "Будинок Шашкевичів", де проживав у 1825-1829 рр. Маркіян Шашкевич. Сьогодні тут розташований офіс історико-архітектурного заповідника "Бережани".
Деякі будинки просто в жахливому стані, але деякі мають цілком пристойний вигляд. Трохи далі бачимо красивий сквер.
Але хто ж дозволив прибудувати оце архітектурне чудо, яке називається балконом???
Якщо придивлятись уважно, у центрі Бережан можна відкрити для себе багато цікавого. Наприклад, будівля допомогової каси, збудована у 1910 році. Сьогодні тут розташований Ощадбанк, вивіска якого псує всю красу будівлі.
Трохи далі - житловий будинок ХХ сторіччя.
А гугл-карта веде нас до вілли Андрія Чайковського - відомого письменника та громадського діяча. Хто не читав його творів - дуже раджу, особливо "Олюньку" та "За сестрою". У цій віллі він прожив з 1890 по 1910 рр.
Це була наша остання зупинка у Бережанах. Далі наш шлях пролягає в село Рай. Пиляти туди від центру міста приблизно хвилин 30. Але про це я розповім іншим разом.
Ми ж з МЧ відвідали Бережани у 2019 році! Місто відоме своїми численними пам'ятками. Спершу ми побували у Бережанському замку (читаємо про це тут), а потім вирушили у самий центр міста. Від замку до центру 10 хвилин пішки. Якщо уважно розглядати будинки, можна відкрити для себе багато цікавого. Дуже шкода, що влада містечка не вкладає достатньо коштів у відновлення архітектури. Якщо постаратись, з Бережан можна зробити цукерочку! Але нічо... Наш новий преЗедент все владнає! Цікаво, що назва міста (за місцевою легендою) походить від імені власниці цих земель - Анни Хохновської - "берег Анни". Спочатку місто було під владою Василя Тептуховича, а потім польський король подарував Бережани з усіма його околицями Миколі Синявському. І вже через 4 роки коронний гетьман розпочинає будівництво замку. А місто розвивалось своїм ходом. Міщани підтримали Богдана Хмельницького, потім на місто впала чума та холера, за часи Австро-Угорщини тут відкривається гімназія, засновується філія "Просвіти". Бережани стали містом у 1530 році і саме тоді розпочалось будівництво ратуші. Спочатку вона була дерев'яна, а у 1803 році була збудована мурована ратуша. Через 8 років добудували другий ярус та годинник.
Коментарі
Дописати коментар