Кабачковий торт. Спроба номер два

Ось і знову в гості завітала моя кирпата руда муза (це я її так собі уявляю). Щоразу вона нашіптує мені, щоб я написала щось веселе про свою колишню роботу, якій я віддала шість моїх найкращих років життя. Дещо я таки написала - читаємо тут > Важкі будні диспетчера ліфтової служби
Але потім я згадую, що підписувала якийсь листочок про нерозголошення і відмовляюсь від цієї ідеї. Ше засудять до холєри) Звісно веселих історій було багато, а ще більше вже забулось. Пригадую як ходила на карпоратив, а зранку на роботу прийшла вже з гіпсом на руці. І це при тому, що до під'їзду мене довезли неушкоджену! То все ті поламані двері і моя п'яна голова... Але все ж більшість історій мають залишатись похованими за дверма офісу.... Оце таке вийшло вступне слово до історії про кабачки. 

Пам'ятаю який ажіотаж на роботі викликала моя історія про кабачковий торт. Точніше то був не торт, а незрозуміла купка інгредієнтів малоприємного вигляду. Кому цікаво подивитись на то чудо вам сюди > Сумна історія про кабачковий торт 
Тоді дівчата мене зачмерили, зганьбили і осоромили. Та й вазаглі той останній робочий період не відрізнявся позитивними моментами... Відразу згадується картинка...

Але пройшов рік, я звільнилась і досягла певних успіхів не лише у сфері фрілансу, а й у сфері кулінарії! Тому на цей раз торт у мене мав вже мати більш їстівний вигляд. Дехто мені каже, що цікавіше читати мої історії, коли в мене нічого не виходить. На жаль, спеціально переводити продукти для написання посту мені не дозволяє зарплата. Та й МЧ деколи треба погодувати. А кабачковий торт номер два він наминав за дві щоки! То з чого все почалось?
А почалось все з торби кабачків, які я отримала в подарунок від свекрухи. Робити нічого, відкриваю інтернет і починаю перечитувати усі можливі рецепти приготування цього чудового овочу. Їх є багато, але тих, які я втну назбиралось всього три: 

• рагу з кабачків;
• торт з кабачків;
• оладки з кабачків.

Ну що ж. Рагу я вмію робити, а ось торт з кабачків очікує реваншу! Для початку тру кабачки і чекаю поки вони пустять сік. Додаю кріп, яйко і борошно. Перемішую і уважно розглядаю отриману масу. Маса виглядає нормально і сюрпризів ніби не повинно бути.

Гарненько виливаю то на сковорідку і формую гігантську оладку. Процес пішов.

Тепер треба вибрати лопатку для підйому-перевороту тої оладки. В мене є пластикова, дерев'яна і металева. Якщо використаю металеву - получу по чолі від МЧ. Він за ту керамічну сковорідку купу грошей відвалив, а я, невдячна, її нищу. Пробую дерев'яну - занадто груба. А пластикова дуже гнеться. Довбані китайці. Вже треба перевертати оладку на другий бік - а я тут ніби помаду вибираю. Короче беру дерев'яну лопатку і підсовую під той коржик. Обережно, обееерееежно, обееерееежно!!! Хляп! Майже цілий коржик перевертається на іншу сторону. Замасковую сліди злочину і продовжую цю важку справу. Другий і третій коржик виходять просто неймовірно чудесні. Ура!

Я зрозуміла, що їх треба робити тоненькими, тоді перевертатись вони будуть легко. П'ятий корж я перевертаю так професійно, ніби всьо життя то робила. Вуаля! Поки коржі стигнуть, я дзвоню до МЧ повідомити незвичайну новину! А далі вже все просто, потрібно перекласти коржі майонезом з часником та нарізаними помідорами.
МЧ прийшов і одразу почав пускати слюні. Відганяю його віником від холодильника, грудьми стаю на захист цілісності кабачкового торта! Нехай він файно просочиться. Але через півгодини я сама не стрималась і, горлаючи веселу пісеньку, пішла його різати.

Смачно... Хоча ми і стараємось відмовитись від майонезу, але для такого випадку не гріх побалувати себе тими емульгаторами. На цьому все, знаю що не виправдала очікувань, так як готування кабачкового торта пройшло без ексцесів та приколів. Звісно то не гречана лапша соба з міксом овочевої темпури, яку готує одна з прекрасних учасниць клану "Білі лелеки". Я навіть незнаю, що таке "соба" і "темпура". То й байдуже... Але хіба ви бачили кращий кабачковий торт? 


Дата: 16 липня 2018


Читаємо про інші мої кулінарні вибрики тут