Як Люба пекла весільний пляцок на Великдень
Вже минули великодні і зелені свята, дівчата попускали віночки на воду, а незабаром треба буде ябка святити. У мене було купа планів на літо, а вже перший місяць пройшов, а плани так і залишились мріями. З поганого: я заробила тунельний синдром, поправилась ще на кілька кілограмів, треба видаляти зуб мудрості, москалі все ще існують. З хорошого: я ще не сиджу в дурці (хоча як кандидатка дуже перспективна). Отакий ось в мене депресивний вийшов початок. І щоб трохи вас розважити (і себе також) я краще розкажу про пляцок.
Цього року я обрала пляцок "Гопак". Я завжди печу лише за рецептами Лілі Цвіт. Якось була мудрувала над рецептом з інстаграму. Результат - великий пан Ляпка з тіста. Може якось розповім по ту халепу, але сьогодні - про досягнення. 
Спочатку змішуємо сухі інгредієнти - тут нічого складного. До борошна додаю какао і розпушувач. Потім збиваю яйця з цукром, додаю молоко і олію. Ще раз то всьо збиваю, додаю муку і файненько перемішую лопаткою. Цей пляцок печеться одним коржем, тому тісто поки відставляю вбік. Нехай постоїть і подумає над своєю поведінкою.
Тепер готуємо наступний шар. До сиру додаю яйця і цукор - перебиваю блендером. 5 хвилин перебиваю масу, ще 5 хвилин виколупую залишки маси з блендера, бо ж шкода добра. Тру в масу цедру лимона, крохмаль і ще раз перемішую. На жаль, для моїх читачів нічого особливого не відбувається - все вдається, ніхто не плаче, не ходить з каструльками до туалету.
Готуємо наступну масу. До молока додаю цукор і кокосову стружку. В селі кажуть, що як не дасиш кокоса - то не святковий пляцок. Ставлю на вогонь і помішую собі в каструльці. Маса помаленьку гусне, хоча не повністю. В каструльці все ще є рідина, коли я вимикаю газ. Ну що ж - ніхто з нас не ідеальний. Додаю білок і перемішую.
І який же пляцок без маку? Заливаю його окропом і ставлю на вогонь. Через кілька хвилин додаю жовток, цукор і масло. Перемішую і залишаю стигнути. Оці всі маси мають вистигнути до кімнатної температури, тому я намотую кола навколо кухні, як когут перед курками. Хочу вже все наляпати на деко і поставити в духовку, але терплю, бо з моїм щастям та нетерплячка знову спровокує кухонну трагедію світового масштабу.
Коли все вистигло, берусь збирати конструктор. Спочатку заливаю тісто. Потім викладаю сиру масу, а зверху по діагоналі кокосову і макову. Кокос і мак мали б бути густішими, тому я радісно споглядаю, як рідина тече на сир і тісто. Аж самій цікаво, що з того буде.
Кілька хвилин - і конструктор готовий. Зверху посипаю горішками і запихаю і пічку. Ну що ж... Цей пляцок принаймні може стати чимось пристойним, на відміну від мого колишнього.
Через годину витягаю корж і ретельно оглядаю. Те, що він трохи "плавав" у власній рідині не спричинило трагедії. Корж звісно не ідеальної форми: трохи кривуватий, косий і кривобокий. Але ніц страшного - їде в холодильник до завтра.
Спочатку змішуємо сухі інгредієнти - тут нічого складного. До борошна додаю какао і розпушувач. Потім збиваю яйця з цукром, додаю молоко і олію. Ще раз то всьо збиваю, додаю муку і файненько перемішую лопаткою. Цей пляцок печеться одним коржем, тому тісто поки відставляю вбік. Нехай постоїть і подумає над своєю поведінкою.
Тепер готуємо наступний шар. До сиру додаю яйця і цукор - перебиваю блендером. 5 хвилин перебиваю масу, ще 5 хвилин виколупую залишки маси з блендера, бо ж шкода добра. Тру в масу цедру лимона, крохмаль і ще раз перемішую. На жаль, для моїх читачів нічого особливого не відбувається - все вдається, ніхто не плаче, не ходить з каструльками до туалету.
Готуємо наступну масу. До молока додаю цукор і кокосову стружку. В селі кажуть, що як не дасиш кокоса - то не святковий пляцок. Ставлю на вогонь і помішую собі в каструльці. Маса помаленьку гусне, хоча не повністю. В каструльці все ще є рідина, коли я вимикаю газ. Ну що ж - ніхто з нас не ідеальний. Додаю білок і перемішую.
І який же пляцок без маку? Заливаю його окропом і ставлю на вогонь. Через кілька хвилин додаю жовток, цукор і масло. Перемішую і залишаю стигнути. Оці всі маси мають вистигнути до кімнатної температури, тому я намотую кола навколо кухні, як когут перед курками. Хочу вже все наляпати на деко і поставити в духовку, але терплю, бо з моїм щастям та нетерплячка знову спровокує кухонну трагедію світового масштабу.
Коли все вистигло, берусь збирати конструктор. Спочатку заливаю тісто. Потім викладаю сиру масу, а зверху по діагоналі кокосову і макову. Кокос і мак мали б бути густішими, тому я радісно споглядаю, як рідина тече на сир і тісто. Аж самій цікаво, що з того буде.
Кілька хвилин - і конструктор готовий. Зверху посипаю горішками і запихаю і пічку. Ну що ж... Цей пляцок принаймні може стати чимось пристойним, на відміну від мого колишнього.
Через годину витягаю корж і ретельно оглядаю. Те, що він трохи "плавав" у власній рідині не спричинило трагедії. Корж звісно не ідеальної форми: трохи кривуватий, косий і кривобокий. Але ніц страшного - їде в холодильник до завтра.
Вранці я стаю і приступаю до пляцка. Я вже кілька років зовсім не запрягаюсь напружуюсь перед святами - вчусь думати про себе, а не про чужі очікування. Два салати, пляцок і куплена ковбаса - моя програма максимум. Єдине, що я планую зробити в майбутньому - власноруч створити писанку. Ну але це вже колись. А сьогодні крем. Він простий: згущенка, масло, кава розчинена в горілці. Хочу додати більше горілки, але згадую, що пляцок будуть їсти мої вредні племінники. Тому просто випиваю 100 грам і починаю балакати зі стіною. Через деякий час тверезію, збиваю крем і мазюкаю на корж. Точніше на половину коржа, бо його треба розрізати навпіл. Потім другою половиною накриваю. Залишками крему мазюкаю зверху і з боків.
Потім я готую шоколадний ганаш. Його звісно не вистачає і я готую ще. Цей ганаш виходить грудочками, але і так зійде — мазюкаю. Пляцок вийшов гігантський і важкий. Дорога родина буде щаслива.
Дата: 18-19 квітня 2025
Тут можна прочитати про інші мої перемоги на кухні
Коментарі
Дописати коментар