Як Люба пекла конвертики з яблуками

 Щойно з'явилось світло і я бігом до праці. Пропилососити, помити підлогу, написати новий пост. Обленерго зробило мене разів втричі продуктивнішою. І ніякі москальські  ракети не заставлять мене перестати пекти смаколики, читати книги, дивитись улюблені серіали. Я навіть дотримуюсь робочих дедлайнів - зі світлом чи без. І сьогоднішня розповідь буде про нову освоєну мною галузь — конвертики.

Досі я не пекла нічого схожого, завжди якісь торти чи кекси. А ось зі замішуванням тіста у мене серйозні проблеми. Мені легше піти в «Галю Балувану» і купити все готове, щоб потім не лити сльози над зіпсованими продуктами. Але я вирішила все ж довіритись моїй улюбленій Лілії Цвіт і випробувати долю. Спочатку треба карамелізувати яблука.

Розрізати їх на частинки — це для мене великий стрес, як і видаляти кісточки з вишень чи сливок. Навіть не знаю чого боюсь більше — хробаків, павуків чи колорадських жуків. Хоча тарантула по спинці я якось гладила. Всі хробаки певно вже давно повтікали від моїх вересків, тому процедура пройшла спокійно. Кидаю яблука на пательню і додаю цукор. Тепер треба, щоб випарувалась вся волога і можна виключати.

Готую тісто. До муки додаю холодне масло і перетираю в крихту. 

Потім вливаю сметану, але це не точно - відправляю вас до першоджерела (відео рецепта тут). Замішую тісто. Ну хіба в такої господині щось може не вийти (попереду мене чекає халепа з булочками, а тоді я ще цього не знала)?! Тепер треба розкачати тісто. Легендарна качалка йде в рух!

Чого вона тільки не бачила у своєму житті: і малоїстівні вареники з картоплею, і вареники з гречкою, які можна було використовувати як снаряди для артилерії. Нею ж качала тісто для мегакрутого сирника Орео. Сьогодні вона також мене не підвела — тісто готове. Тепер його треба розрізати на рівні квадрати. 

Йду по сантиметрову стрічку. Спершу я поміряла свою дупу і зрозуміла, що конвертики явно зайві, бо потім я буду обмащувати свої сала на стегнах своїми ж гіркими сльозами. Але справа майже зроблена. Тісто розрізане на рівні квадратики. Тепер викладаю в них начинку.

Я завжди обурюсь, коли в пиріжках або булочках замість маси смачного маку чи повидла отримую цілу дулю. Тому не жалію начинки і щедро намазую тісто. Потім плююсь і забираю трохи яблук, бо не годен ті конвертики защипнути. Але в загальному все вдалось.

Конвертики грубенькі, кривенькі, але дуже смачненькі. Жодне куплене тісто не зрівняється з домашнім, а начинка з яблук просто тане в роті. Люто рекомендую! МЧ просто не міг зупинитись і напихався тими конвертиками наче той хом'як. 

Дата: 14 листопада

Тут можна прочитати про інші пригоди Королеви чорних сирників і гарбузових пирогів, Кхалісі кухонного моря, Руйнівниці рецептів та Матері Кота.