Готуємо з Любою: чорничний торт та пиріг з малиною

 Ну що ж, любі друзі. Я до вас з хорошими новинами! Я вже не безробітна та сумна, а офіційно влаштована наймана працівниця. Я знову буду працювати з книгами, що не може не радувати. Попередні 6 місяців я просиділа у своїй чудовій піжамці вдома, працюючи на маркетингову агенцію, як копірайтер. Але мої роботодавці вирішили, що писати якісні та грамотні тексти дуже легко, тому праця моя не цінувалась.  І зараз я махаю їм ручкою та бажаю знайти копірайтера, який хоча б знає якого роду слово "біль".

Після цього невеликого вступу повертаємось до моїх кулінарних шедеврів. Ще в липні я спекла мегакрутий торт, про який просто соромно НЕ розповісти. Цей подвиг я здійснила на честь мого дня народження та приїзду хорошої колєжанки з Києва. Рецепт я знову взяла у Лілії Цвіт, хоча вона і займається ейджизмом (хто не знає - це дискримінація за віком). Але пляцки вона пече круті, що не кажи. Я обрала чорничний торт. Спочатку печемо звичайний бісквіт з какао. Я нарешті придбала собі великий ніж і вперше за 3 роки змогла без проблем розрізати корж. Наступний етап - приготувати конфітюр з чорниці. Я тепер крута - маю блендер, тому всі рецепти мені до снаги! Кидаю в чашу блендера чорницю, трошки води, цукор та крохмаль. Тепер це все треба перемолоти та проварити на маленькому вогні. Та-дам! Конфітюр готовий. Найбільше проблем в мене виникло з сирною масою. Навіть не так з масою, як з желатином. По рецепту потрібно дати желатину набухнути, а потім розтопити в мікрохвильовці. А де ж я її візьму, ту довбану мікрохвильовку? Треба топити желатин на водяній бані. А я, дурне село, замочило його у чашці. Спершу пробую потримати чашку у теплій воді і розтерти желатин. А дулі дві - ніц не розтирається. Зате поступово вкривається бульбашками і стає все менш схожим на те, що мені потрібно. Лишаюся того ровера - привіт, сміття! Спроба номер два. Тепер я розумніша і готую желатин в тарілці, яку я зможу потім поставити на водяну баню. Нарешті все готово, до сирної маси додаю желатин та трошки чорничного конфітюру. Перебиваю блендером.

Тепер торт треба зібрати. Спершу корж, потім сирна маса, всередині конфітюр, знову сирна маса та накриваємо все те щастя другою половинкою коржа. Я також приготувала крем, щоб обмастити мій витвір зверху. Вийшло навіть досить непогано, хіба не так?

Цей тортик ми спакували разом з колєжанкою під келих дуже гидотного мартіні. Натомість вона обдарувала нас цілою торбою чашок з котами. 

Після повернення з Болгарії (про початок подорожі можна почитати тут) мене знову обдарували, на цей раз малиною. Вимацую рецепт відкритого пирога і приступаю до роботи. Мене навіть не налякало те, що тут потрібно замішувати тісто! Ось що значить відпочила людина! Витягую свою багатостраждальну качалку та приступаю до цієї місії нездійсненної! На диво тісто майже вийшло!

Тепер його треба розкачати та запакувати у форму. Трохи кривувато, але ніц. До малини додаю трошки крохмалю та цукру. І потім, щедра душа, вивалюю то всередину пирога (потім про це пошкодую). Найважче - зробити візеруночок зі смужок тіста. Як для першого разу може бути.

Але духовка зробила своє підле діло... Забагато малини - трохи витекло у форму. Затовсте тісто - і вигляд у пирога вже не такий апетитний. Але загалом їсти можна. А МЧ взагалі виспівував дифірамби пирогу з малиною по всіх усюдах. Ще б пак - спробував би не похвалити...

Дата: липень-серпень 2021

Весела кулінарія з Любою тут