Ми в Болгарії: Ботанічний сад та палац королеви Марії

Ось уже весна на носі, а я й досі не дописала історію про нашу подорож до Болгарії. Надіюсь незабаром я розповім своїм вірним фанатам про мандрівку до Парижа або Барселони. А поки МЧ не розбив мої рожеві мрії своїм кам'яним реалізмом, я продовжу свою оповідь про Ботанічний сад у місті Балчик. Початок можна прочитати тут. Кому лінь читати, розкажу, що цей сад був заснований румунською королевою Марією у 1921 році. Займає він досить велику площу, тому я рекомендую мандрівникам брати великий кошик з канапками, термос з чаєм, коцик і йти сюди на цілий день. Такі як ми, туристи з гідами, мусимо оббігати всю цю величезну площу за дві години.

Отож я закінчила на тому, як ми повернулись до своєї групи і добре зробили. Бо попереду нас чекає безкоштовна дегустація вина. Поки наш гід домовляється, ми займаємось фотографуванням. Дуже гарно зроблене місце для фотозони - ось така чудова рамка.

Та й взагалі тут кожен куточок унікальний і красивий. Затишні альтанки, стежки поміж квітами - не дивно що та королева так обожнювала це місце. 

Дегустація пройшла успішно. Нас поділили на дві групи: москалів та поляків. Ми звісно пішли з поляками. Я трошки намагалась говорити з ними, але зрозуміла, що усі мої знання з польської вивітрились як той дим. Я, як пес, все розумію, а сказати нічого не можу. Нас трохи підпоїли та запропонували придбати вино за скаженими цінами. Ніхто не повівся. Тому ми йдемо далі. По всьому периметру саду розташовані фонтанчики. Але табличка попереджає, що воду з них пити не можна. Тому я просто сполоскала руки, ноги, шию, плечі, спину й обличчя - спека просто скажена...

А далі ми виходимо в сад "Синя Хвиля". Місцеві турки називали цей куточок "Маві Далга". Цей сад розташований на найвищій частині прибережної тераси. Його облаштування тривало в 1930-1933 рр. В той час море доходило до самих стін палацового комплексу. Парк розбитий на три тераси, кожна з яких - це окремий розкішний сад. На найнижчій терасі розташований розарій. На жаль, у вересні більша частина троянд вже відцвіла. 

Основна прикраса - штучний водоспад. Він падає з 25-метрової висоти і потрапляє в кам'яний басейн. А звідти по каналах розходиться в різних напрямках.

Більша частина рослин була завезена та посаджена ще при житті королеві Марії. Наприклад, Магнолія великоквіткова. На жаль, на той час і вона відцвіла. Шкода, бо дерево цвіте дуже красивими, ніжними квітами. А взагалі, магнолія - це символ довголіття. 

Поруч розташований храм води Німфеум. В стародавні часи, німфеуми були присвячені богиням чистої, цілющої води - німфам. Джерело в цьому місці існує ще з 1863 року. Королева Марія вибрала це місце, щоб відтворити відому Віфезду в Єрусалимі.

Над джерелом можна прочитати табличку "Пийте на здоров'я чисту воду цього джерела, збудованому завдяки Асану Углі сину Холедага".

В цьому місці королева любила святкувати свій день народження та іменини. Це одне з найромантичніших місць парку. Колись тут стояли вази з квітами. Сьогодні їх вже немає, зате збереглись ліхтарі та фрески. Кіт походу також новий. Балдіє під сонечком і на ласки туристів не реагує...

Марія заповідала поховати своє серце в улюбленому парку. Так і було зроблено. В цій капличці у дорогоцінній шкатулці колись зберігалось серце Марії. Але румунська влада вирішила перепоховати свою королеву. Паралельно вони забрали більшу частину речей зі самого палацу.

А це якесь знамените дерево і з його кори роблять ліки чи то від раку, чи то від епілепсії. На жаль, моя пам'ять вже мене підводить. Літа вже не ті...

Східна частина парку називається "Гефсіманський сад". Його почали створювати у 1933 році, а закінчили у 1936.  Тут цвіли тисячі тюльпанів, серед них унікальний вид - тюльпани повністю чорного кольору. Тут також ростуть рідкісні дерева та кущі. Це найбільш тиха частина парку.

Одне з найкрасивіших місць парку - водоспад. Чудовий краєвид на нього відкривається з мосту Зітхань. Існує повір'я, що якщо загадати бажання та перейти міст з закритими очима - воно збудеться.

До палацу веде алея вина. Вода з каналів насичує вологою лозу. Коли в 1922 році Марія вперше відвідала парк, більшу його частину займали виноградники. Згодом їх територія зменшилась, але королева утворила господарство, яке належало Палацу. На цій алеї можна побачити дві плити з зображенням буйволів - символи Діоніса. Легенда каже, що колись на берег моря викинуло статую цього бога, звідки й перша назва міста - Діонісополіс.

По всьому саду розташовані вілли, але це - палац королеви Марії, де вона жила основний час. Поруч райська яблуня та крісло, в якому Марія любила відпочивати.

Це місце дуже поширене серед молодят. Тут виходять дуже красиві фотографії, також розташований ресторан, де можна провести весільний бенкет. На жаль, заважають юрби туристів, але то вже таке... Кінцева частина нашої подорожі - екскурсія палацом. Як я вже казала, основну частину всіх речей було вивезено. Палац майже пустий. На першому поверсі невелика виставка портретів Марії та її родини. Тут можна побачити генеалогічне дерево румунської королеви.

Марія Олександра Вікторія народилась 1875 року в Англії. Вона внучка королеви Вікторії та російського царя Александра ІІ. У 1893 році вона стала дружиною кронпринца Румунії Фердинанда. В цьому шлюбі вона народила 6 дітей. 

Не знаю, як був обставлений палац колись, але зараз тут все дуже скромно. Та й сама площа невелика. Наші сучасні олігархи живуть з набагато більшим шиком.

Це кімната, де королева готувалась до прийняття ванни.

А це сама ванна кімната. Під час її будівництва використовувався принцип турецького хамаму.

Ще один зал.

А це картина, яку написала сама Марія - єдина що залишилась.

Двері румуни зняти вже не змогли...

Оце і всі хороми. В останньому залі розташована колекція дорогоцінного каміння. Ми та ще одна полька хвилин 15 торчали та розглядали ці камінці. Тим часом вся група чекала на нас.

Ну от і все. Ми вирушаємо назад в готель. Екскурсія була неймовірна, жаль що так мало часу. Тому при можливості рекомендую відвідати ці два місця - мис Каліакру та Балчик. Прочитати про наші пригоди в Болгарії можна тут. А хто дочитав до кінця - красно дякую! 

Дата: 7 вересня 2018

Прочитати про інші наші пригоди в Болгарії можна тут