Чизкейк. Сумна історія

Мої вірні фанати, які уважно читають мої праці, мабуть помітили, що востаннє я пообіцяла приготувати кулінарний шедевр - сирний чізкейк з полуницями. Нещодавно мені подарували міксер і я, як хороша господиня, вирішила його випробувати. Я була впевнена, що у мене все вийде і цей пост буде зайвим доказом мого кулінарного зростання. Але у когось були інші плани.... 

Вже з самого ранку я була в передчутті приготування торта. Байдуже, що з усіх інгредієнтів у мене був лише шматочок масла. Добра господиня і з самого масла може зробити файний пляцок. Але я не добра господиня... Я всесвітнє ледащо до якого інколи забігає муза. Тому для торта мені ще був потрібен сир, сметана, желатин, полуниця, печиво, ванільний цукор, пачка масла і... Ніби всьо. Коли я вже збиралась відправляти МЧ у магазин, він запропонував мені поїхати на ринок, подивитись мені за босоніжками. От трясця! Хіба від такого відмовишся? Цьомаю кота в носа і йду збиратись.

Паралельно, на ринку ми дивились МЧ за кросівками. Результат - купили дві банки спецій. Решта дня пройшла в пошуках праски, гостюванні в дорогої сестри та пішій прогулянці додому. По дорозі купуємо потрібні складові для мого торта! Голодний кіт зустрічає нас на порозі і веде до своєї вилизаної миски. Кіт наївся і спить, а МЧ, хитрий лис, бере з нього приклад. Вже через 5 хвилин я чую з під ковдри його гучне хропіння. От вишкварок! Нічо нічо...
А поки МЧ дрихне і пускає слюні, перейдімо до нашого торта. Перед тим як вложитись, він ще встиг подрібнити мені печиво на крихту. Отож у це печиво я вливаю розтоплене масло. Вимішую то всьо і вкладаю гарненько у форму.

В ідеалі для чизкейку має бути кругла форма. Але в мене такої нема і куплю я її не скоро. Наступний крок - перетерти сир через сито. Хмммм. Сито я маю для муки, але сумнівно, що воно допоможе. Питаю гугла шо робити. Каже гугл, шо треба купити блендер і не морочитись з ситом. Пробую використати то сито, шо маю. Сто чортів тобі в печінку! Крім блендера тепер треба купляти ще й нове сито... Буде сир з грудочками. Дістаю новий міксер. Збиваю сметану з цукром і по трохи додаю сир. Надія, шо міксер прибере ті грудочки, вмерла... Беру з холодильника форму з печивом і виливаю туди масу.... Ой лишенько! Ой мамцю! Ото недотепа! Дурна голова маку клюнула! А желатин хто додавати буде? Плююсь і виливаю масу назад у миску. Звісно, що маса вже з крихтами печива, але така її доля. Додаю желатин і ще раз взбиваю то всьо міксером. О тепер можна відправляти торт в холодильник. А поки я над ним чаклувала, МЧ вже розлупив вока і тихенько сидить за комп'ютером. Я з котом приєднуємось до нього і влаштовуємо катрусин кінозал.
Через декілька годин прийшла черга галяретки з полуницями. Я вкладаю полуниці як вмію. На відео вони всі були одного розміру і їх виклали у формі квітки. Я ж викладаю полуниці у формі "Первозданний хаос". Тепер заливають то всьо галяреткою. От вражий торт. Нижня маса спливла на верх  і тепер плаває собі, як у морі кораблі. А де галяретка ділась? Тьху на тебе! Торт їде в холодильник і чекає наступного ранку. Кажу МЧ, що швидше за все будемо їсти той торт ложками.
Наступний ранок.
МЧ втік на роботу, а я другим ділом (перше діло - нагодувати кота в 5 ранку) човгаю до холодильника. Хм.. Ніби застигло. Тяжкими трудами виколупую шматок торта.

Галяретка якимось чином опинилась посередині. Я якби таке хотіла зробити спеціально, то б такого не втнула. Куштую... Той мій шедевр вийшов навіть досить смачним. Комочки сиру не відчувались. Але, на жаль, торт спіткала гірка доля. Полуниці, які опинились не в галяретці а в сирній масі, почали киснути. Тому половину торта довелось викинути. Отока ось сумна історія про чизкейк. Залишайте лайки та коментарі, якщо вам подобається моя писанина. 


Дата: 3 червня 2018


Читаємо про інші мої шедевральні страви тут