Весело про сімейне життя

Останнім часом мої кулінарні здібності виросли настільки, що я навіть не маю про що писати!!! Ніщо не плаває в унітазі, не підгоряє та на йде на корм горобцям. Правда найближчим часом я планую вдруге в житті зліпити вареники (з гречкою), а поки пропоную до вашої уваги мої роздуми про сімейне життя. 

Минуло вже майже півтора року, відколи я стала серйозною заміжньою жінкою. Охарактеризувати мої враження за весь цей час можна однією фразою - Я ДУМАЛА, ШО БУДЕ ГІРШЕ! Як виявилось, сімейне життя досить таки непогана штука. І ось декілька плюсів: 
1. Найкращий у світі кіт! Звісно більшість сімейних пар замість кота заводять дитину, але ми, поки що, обмежились пухнастим. Ми також за ним прибираємо, купаємо, вичісуємо. Стараємось обрізати кігті, хоча безуспішно... Один раз навіть були запеленали, щоб запхати в пащеку таблетку. 

2. Спільний бюджет. Як виявилось, чоловікові гроші - то також мої гроші. А мої гроші - то тільки мої гроші. І то таки правда. Зате мої гроші (які я отримую за свої мега-пізнавальні статті про гайморит) відкладаються у півлітрову баночку з кодовою назвою "Париж". 

3. Смачна їжа. Я виявила, що якщо хочеш чогось доброго, не обов'язково це купувати в магазині. Можна приготувати самому! Звісно коли є натхнення, бо без натхнення буде тільки гречка. 

4. Безкоштовна спина для гріття холодних кінцівок. До штампу в паспорті також додалась чудова грілка, яка дуже смішно верещить, коли відчуває твої холодні ноги на своїй гарячій шкірі. 

А що ще можна зробити зі своїм законним чоловіком:

• вгризнути за палець;
• запустити в нього котом;
• вилити вранці холодну воду (хоча обливають частіше  мене);
• вкрасти один тапок;
• смішити, поки він полощить горло;
• полоскотати п'ятку.

Але, на жаль, сімейне життя це також важка праця, яка вимагає дотримання декількох пунктів. З мого боку:

1. чемно вислуховувати звіт про кожен робочий день;
2. сміятись з жартів його колег та друзів, які він тобі переказує;
3. слідкувати, щоб в холодильнику крім пачки масла були (хоча б!) макарони;
4. кожної ночі вести боротьбу за ковдру з ним та котом;
5. чемно дивитись відео на youtube, які він тобі показує;

З його боку:

1. вислуховувати розповіді про танці, тренування і т.д., які ти городиш приблизно по годині на день;
2. нервуватись через твоє волосся, яке літає по всій хаті на пару з котячою шерстю;
3. їсти в'єтнамську зупу та кабачковий торт;
4. офігівати з того скільки в тебе одягу, а ти хочеш ще!
5. чемно дивитись відео на youtube, які ти йому показуєш.

Сталевих нервів також потребують походи по родичах під час свят. Кожен другий тост піднімається за майбутнього внука (або внучку), який супроводжується коментарями:

Коли ж я буду тримати таке маленьке на руках?
То вже пора, щоб не було запізно.
Не тягніть.
Тобі вже 30 років.
Тобі ше можна пити чи вже нє?
Во Ольці 24 роки і в неї вже троє дітей.
Ти хочеш на екскурсію в Прип'ять??? Тобі ж ще родити!
Кота прийдеться віддати, бо буде токсоплазмоз. А ще він може лягти дитині на груди і задушити її!
Підвищився тиск? Роди дитину і всьо пройде!
П'ємо за то, щоб на наступний рік нас було більше!
Яке море, який курорт? Треба збирати гроші на квартиру і родити дитину!

В таких випадках я переважно закочую очі, мовчу, і тихенько хлебчу вино. Після закінчення застілля, ми з МЧ повертаємось додому, годуємо коцю, поливаємо вазони і дивимось фільм. Іноді замовляємо піцу, якщо не хочеться їсти гречку. Хіба це не щастя?

Дата: 18 березня 2018 рік