Як Люба пекла печиво Амареті
Коли у нас ще було світло, я пекла різноманітні смаколики. Я готувала, фотографувала, а потім ми з МЧ їх з'їдали запиваючи чайочком. Зараз мені лише залишається дивитись на фото і облизуватись, бо вдень я працюю, а при свічках багато тортиків не наліпиш. Дивуюсь, як наші предки виживали без сучасних технологій... Але краще без світла, аніж з руснею, ракети їм в одне місце. От би мені хоч одного дракончика, щоб спалити до холєри ту москву. Срібне волосся я вже маю.
Але вертаємось до реальності, де в мене є лише кіт, сила якого — лежати пузом до верху і махати хвостом. Деколи ще робить кусь. Моя ж сила — готувати й наминати смаколики. І сьогодні черга печива Амареті. Печиво готується з мигдального борошна. Мені його привезли з Польщі, бо в нас воно дороге як шляк. Для рецепта потрібен лише білок, цукор і борошно. Збиваю білок з цукром, додаю 85 грамів борошна. З такої маси вийде приблизно 8 печеньок.
Поки вимішую тісто, кляну всіх москалів. Мова ворожнечі в дії... Застеляю форму пергаментом, з тіста роблю кульки. Посипаю цукровою пудрою і в духовку.
Через тиждень була спроба номер два. Я дорвалась до духовки і спекла морквяний кекс та ці чудові печеньки. Якщо з кексом проблем не було, то з печивом виникла та ж проблема. Знову перетримала в духовці і мої чудові амареті ледь не перетворились на згарище марних надій. Тому моя вам порада - якшо печиво виглядає як сире, воно і має таким бути. Максимум 20 хвилин і треба витягати. В мене ще залишилась мигдальна мука, може за третьою спробою вдасться....
Дата: жовтень 2022
Тут можна прочитати про інші життєві виклики на кухні
Коментарі
Дописати коментар