Як Люба пекла торт

 Шо там, народику? Прийшла пора готуватись до Різдва? Ой, ні... Забула, що спершу потрібно посадити бараболю, потім море в Лазурному і лише тоді кришимо салати на Різдво. 

Особисто я цього року (в принципі, як і всі попередні) не робила ніц. Ну не хочу я цілий тиждень конати на кухні, щоб потім наступний тиждень їсти ковбасу чергуючи її з таблетками. Єдине, що я зробила - зварила яйця і наліпашила на них наклейки. 

Після того, як кошик був посвячений, я з чоловіком цілий вечір вилежувала боки і дивилась фільми. Але халява все ж не пройшла... На третій день свят до нас мали прийти гості. Тому конання на кухні мене не оминуло. Напередодні я вирішила спекти торт, щоб на другий день все було готово. Пропоную на схвалення товариства опівнічників історію "Як Люба пекла торт".

Спершу слід приготувати тісто. Витягаю яйця з холодильника, вибиваю в миску і починаю дзижчати міксером. Десь в середині процесу мене осяває геніальна думка, чому останнім часом бісквіти в мене виходять не дуже. Я загадала, що яйця мають бути кімнатної температури. 

На попередній квартирі у нас був холодильник з часів Шумерської цивілізації. Тому яйця були ЗАВЖДИ кімнатної температури. Тут же у нас нарешті людська техніка, тому яйця дуже холодні. Ну що ж... Постараюсь не забути до наступного разу... Наступна моя проблема - грудочки в тісті. Цього разу я просіюю муку двічі. Грудочок менше, але вони є. От холера, то якась мука кострубата. Але з горем пополам тісто я приготувала. Відправляю його в духовку.

Тим часом ми з МЧ знову йдемо вилежувати боки під кіно. До речі, ми підсіли на французькі фільми. Дикий шлак, який знімає Голлівуд останнім часом просто неможливо дивитись. У більшості французьких фільмів цікаві сюжети, хороша гра акторів, живі люди, а не ляльки з журналів, і немає отієї нав'язаної толерантності, яка останнім часом просто бісить. Я тільки за за гендерну та расову рівність, але те, що відбувається - це дикість. Cansel culture нагадує мені тоталітаризм. Думаю, що Джоан Роулінг погодиться зі мною. 

Але годі про сумне, повертаємось до наших тортів. Корж вийшов так нічо, як гадаєте?

Тепер потрібно приготувати крем. Я вже намалювала у своїй уяві супер-пупер торт, декорований квіточками з крему та шоколадною глазур'ю. 

Я мрію, як виставлю цей витвір кондитерського мистецтва в Instagram та отримаю цілий шквал лайків. Мої колишні будуть ридати в унісон, як це вони втратили таку красиву і розумну ґаздиню. А теперішні колишніх будуть тихо заздрити моєму успіху і ночами читати кулінарні книги. І це незважаючи на те, що мій Великодній стіл виглядав отак.

Але ця прекрасна мрія розбилась на друзки, оскільки Люба гаратнула до масла забагато згущонки. Крем вийшов зарідкий і замість квіточок вийшли б кізячки. Тому я просто перемащую корж кремом, зверху присипаю рубленим шоколадом і кокосовою стружкою. Торт загалом вийшов нічогенький, але на золоту медаль не тягне. 

Але простенький зовнішній вигляд тортика жодним чином не повпливав на його смакові якості. Дорога родина швиденько його з'їла і облизалась.

Королева чорних сирників і гарбузових пирогів, Кхалісі кухонного моря, Руйнівниця рецептів та Матір Кота каже: "До нових зустрічей!" 

P.S. Якщо хтось подумав, що я вважаю вміння готувати головним у стосунках - то ні. Так вважали мої колишні, тому вони й колишні. Виняток - один хороший екзотичний хлопець. Селям!

Дата: 3 травня 2021

Читаємо довгий список кулінарних історій тут.