Як Люба пекла медівник

Доброго здоров'ячка, товариство. У світі відбуваються купа подій: снігопади, виверження вулканів, вакцинація, санкції. А в мене все стабільно - я досі безробітна та сумна. Розпорядок дня стандартний: тіскаю кота, вишиваю, тіскаю кота, читаю, тіскаю кота, лежу і дивлюсь в стелю, тіскаю кота, варю гречку. Але нещодавно сум мій трохи розвіявся, оскільки я спекла дуже смачний  торт. Ну може й не зовсім торт, а скоріше медівник, але майже всі гості його розхвалювали та зі смаком наминали. Отож, поїхали!

Кілька днів тому, після моєї трагедії з цибулевим супом, одна хороша людина порадила мені не брати рецепти з москальських каналів типу "Готовим просто с Марфушенькой-душенькой", "Вместе вкусно с Матрьоной" й так далі по плану. І я, як розумна жінка, послухалась й на наступний день залізла на канал під назвою "Прості рецепти від Ірини". Канал ведеться українською, а порівнювати українську господиню з "русской" - це як порівнювати борщ та щі. Я ризикнула і не прогадала. Тому йдемо на пошуки меду та інших складників. Мед в магазині я знайшла, але він потрібен в рідкому стані. От холєра, не хочу я його топити на водяній бані. І що в такому випадку робить всесвітнє ледащо під іменем Люба? Правильно - купує штучний. Купую також чорнослив. Продавчиня питає: "Шо то сьогодні будуть пляцки пектися?". Я радісно либлюсь (хоча під маскою ніхто цього не бачить) та йду на касу. Загалом, тісто для медівника робиться досить легко, пропорції вірні і все йде як по маслу.

Аж поки я не зрозуміла, що коржів мені треба три, а форма в мене одна-єдина. Ну що ж, прийдеться викручуватись. Витягаю перший корж. Ооо, він прекрасний! Тепер треба якимось дивом витягнути його з форми та перекласти на дощечку. Йой, то що сьогодні трапилось - як святі хату перелетіли. Нічого не падає, не розбивається, не бризкає по стінах. Навіть кіт не крутиться під ногами, а спокійно спить на нашому новому кріслі. Ну те, що в коржах присутня котяча шерсть - це факт і його слід прийняти як данність. Другий корж поїхав в духовку. Крем поки що я не роблю - не хочу даремно переводити продукти. Але, коли вже третій корж опинився у формі - я зрозуміла: "Пора"!

Сметанковий крем - то просто мрія для лінивців. Додала пудру, згущувач і готово! Але я ще додаю секретний інгредієнт - чорнослив! Намащую товстим шаром крем на коржі та радісно облизую ложку.

Потім ми з МЧ облизуємо миску. Але ложка з кремом то таке.... Найсмачніше - це облизувати макогін з тертим маком на Святвечір. Моя мама завжди казала: "Не облизуй - бо чоловік буде лисий". Як в воду дивилась... Зверху я поливаю свій медівник топленим шоколадом і ставлю в холодильник. До завтра...

Вранці першим ділом (звісно після тіскання кота) я йду до холодильника. Хочу скуштувати свій шедевр. Шедевр вийшов дуже смачним. Встигаю ще запхати кусок торта МЧ, поки він не пішов на роботу. Ех, робота... Де ти??? 

Торт відправляється назад в холодильник, до приходу гостей. Гості торт також зацінили, окрім тих, хто не їсть чорнослив. "Як можна не любити чорнослив?", - питає та, яка не їсть сала (і всього, що з ним зв'язано), холодцю, бульйону, буряка в салатах, хрону, хурми, капусняку, рису та ін. А після смачної їжі можна піти зліпити сніговика. Сніговик вийшов маленький, але симпатичний, хоча й трохи схожий на Георгія Мілляра.

На цьому я завершу свою чудову історію. І хоча мій 7-річний племінник сказав, що мій торт не смачний, але я не схильна йому довіряти, тому, що на котячий корм він сказав "Смаколик"! Тому рецепт медівника я записую у свій кулінарний зошит (в мене навіть такий є!!!), де зберігаються всі вдалі та смачні рецепти.

Дата: 19-20 лютого 2021

Готуємо з Любою тут