Я знову куховарю або декілька кулінарних історій від Люби.

Нещодавно я дізналась, що пости про мої кулінарні досягнення досить популярні. Читачі вимагають ще! Але останнім часом мої здібності щодо приготування їжі суттєво покращилися. І хоч як я не хочу розчаровувати своїх читачів, писати просто немає про що. Чекайте Різдвяних свят! Люба буде готувати кутю! А поки що декілька кулінарних нарисів.

Як виявилось, я майстер у приготуванні супів! Давним-давно, коли я була незаміжнім безтурботним дівчиськом, приготування супу було для мене, як доведення теореми з геометрії у класі Ольги Максимівни. Перед тим, як вперше варити суп, я по 100 разів перепитувала в мами порядок кидання інгредієнтів у воду. І як на диво, він у мене вдався навіть дуже смачним. Але потім у мене сталася трагедія зі цвітною капустою і вся моя радість випарувалась. Згодом був томатний суп і суп з плавленими сирками. Останній МЧ поїдав так, як наш кіт паштет з курки - з заплющеними очима і мурканням-хрюканням. А тепер про...

трагедію з цвітною капустою. 

Я люблю капусту. Але капуста не любить мене. Я з любов'ю її вибирала, з любов'ю різала, потім варила. Ми з МЧ довгенько стовбичили над тією каструлею, аж поки не дійшли висновку, що капуста готова. Одне яйко я зіпсувала, зробивши з нього і муки кашку. Завтикала, з ким не буває. Ну а потім пішло поїхало... Капуста, яйко, мука, капуста, яйко мука. Руки у тій ґвазі, кухня у ґвазі, кіт у ґвазі , ніс МЧ у ґвазі. А капуста сира. Я проклинаю ту капусту, сковорідку і свою нещасну долю! МЧ та кіт сидять, як мишки в нірці. В результаті, вся капуста (смажена, недосмажена та сира) летить у сміттєвий пакет та йде на корм горобцям. Плачу. МЧ годує мене шоколадкою - знімає стрес. Після трагедії з капустою бідолаха цілий тиждень сидів на макаронах, аж поки я не забацала...

запіканку з кукурудзою.

Цей рецепт вручила мені мама. Вичитала його десь в газеті. Прочитавши його, я зрозуміла, що навіть таке криворуке, як я, зможе щось схоже зготувати. І от поки МЧ на роботі, я беруся до тої запіканки. Кіт викачується по підлозі - випрошує м'яско. Запіканка на вигляд просто бомба!

І МЧ топтав її, як дурний. Але, коли я зробила її вдруге, вийшла дуже прикра ситуація. Запіканку з картоплі, м'яса та кукурудзи МЧ запечатав молоком. І як наслідок - біль у шлунку, температура, швидка допомога та мінус три кілограми за 2 дні. Доїдали запіканку я з котом. Для МЧ був пісний супчик, льон та вівсянка. Від льону та вівсянки він був не в захваті, а от суп йому засмакував. Тому я вирішила зварити його знову, але цього разу з квасолею. Як мудра господиня, я замочила квасолю на ніч. Прийшовши з роботи, кинула квасолю в воду - най булькає. Булькає вона булькає. Вже цілу вічність булькає. І тут я з жахом помічаю, що вода стала коричневою! Шляхом логічних роздумів, ми з МЧ дійшли висновку, що вода стала такою брудною через коричневу квасолю. Але навіть з коричневою водою і недовареною квасолею, суп вийшов смачний. Я майстер-шеф!

Тут можна прочитати про інші веселі пригоди Люби на кухні