Urlop w Warszawie. Dzień 1

Приємні спогади завжди викликають легкий смуток. Особливо, якщо вони пов'язані з людиною, яка зараз на другому кінці світу. Нещодавно я переглядала фотографії нашої з Сметаною поїздки у Варшаву. І мені захотілось написати про цю подорож, щоб вона на довше збереглась у нашій пам'яті.
Це було два роки тому. Все почалося з того, що я отримала відпускні і вирішила зробити собі першу шопінг-візу.


Євро по десять гривень, жодних документів з роботи, з банку і з готелів не потрібно. Правда в той час я не знала, що все так легко. І потрапила в лапи "баригам", які здерли з мене 100 грн. всього за реєстрацію на чергу у візовий центр. Але я вчасно отямилась і всі інші питання вирішувала сама. Отримала візу без проблем. Ми купили квитки на Варшаву, забронювали готель і вирушили у подорож.
Їхати потрібно було 12 годин. Тільки-но ми виїхали на львівську трасу - нам почали перевіряти візи. Щоб на кордоні часом не було якого трафунку. І добре зробили. В одного хлопа, як виявилось, віза починалась через декілька днів. Він думав, що його пропустять. Бідаку висадили на трасі і поїхали далі. Кордон. Руки чухаються пофоткатись, але не можна. Довго не стояли, перетнули без пригод.
05.00. Ми вилазимо з автобуса. Ось і "Dworzec Zahodni". Автовокзал. Зачинений. Заробітчани поперли в хостел. А ми стоїмо... Опа. Китайці. Кудись йдуть. Ми за китайцями. Знайшли другий вхід. Також зачинений. Сіли ми на лавку, дістали канапки та й сидимо. Поки їли - споглядали нічні вогні автовокзалу і слухали чудові романтичні звуки, які видавав бомж збоку. Ось так виглядає автовокзал. Бомжа я не зафоткала.

З організацією поїздки нам допоміг хлопчина, який вже бував у Варшаві декілька разів. Допоміг забронювати недорогий готель в центрі, намалював карту. Поселення у готель о 14.00. Тому, коли автовокзал відчинився о 6.00, ми здали речі у камеру схову, потусувалися до 7 ранку і вирушили на прогулянку. Ранок суботи. Столиця Польщі. Людей немає, машин також. Це перше, що мене здивувало. Тиша та спокій. Деколи пробігають пияки. Хоча на карті було все дуже компактно, пиляли ми довго. До нашого готелю йшли хвилин 20. Там же ж - торгові центри. 

 По дорозі надибали Палац культури і науки. Поки пофотографувались у різних позах - пройшло купа часу.

Ця будівля є найвищою в Польщі. Поляки не люблять її, так як вона нагадує про їх радянське минуле. Побудований палац був у якості "подарунка" радянських людей польському "братньому" народу.

 Палац культури і науки зводився з 1952 по 1955 рік радянськими робітниками. Майже 3 з половиною тисяч людей поселили у спеціально для них збудованому районі. Під час будівництва загинуло 16 людей. Палац будувався на честь Сталіна, але після його смерті від такої назви відмовились.

Архітектор проекту - Лев Руднєв під час підготовки відвідав багато польських міст, щоб будівля відповідала польській архітектурі. 
Після розпаду СРСР багато поляків висловлювались за зруйнування палацу, але закінчилось все тим, що навколо цього "музею комунізму" звели декілька хмарочосів. І, до речі, у 1967 році тут виступала група "The Rolling Stones".

Взагалі-то над оформленням палацу попрацювали досить добре. Сметана біжить, а я фотографую статуї, які підпирають склепіння палацу.

Дійсно, велетенські хмарочоси і безліч різних цікавих будівель відвертають увагу від палацу.

Година промайнула швидко і ми гребемо далі. Язик на бороді, щелепа відвисає. Краса! ООО. Фонтан. Ми потрапили у одне з найкрасивіших місць Варшави - Саксонський сад. Це цілий комплекс, який об'єднує:

• Саксонський сад; 
• Саксонський палац;
• Площу імені Юзефа Пілсудського.

Історія парку розпочинається ще у 1661 році, а в 1727 році цей парк був відкритий для всіх мешканців Варшави. Але з часом комплекс занепав, а під час ІІ світової війни взагалі був майже зруйнований.

 Сьогодні Саксонський сад відреставрований і займає площу майже в 15 га.

Хіба не краса? Правда, коли ми тут були, територія саду реставрувалася. Сад прикрашають різні статуї.

І я! Невиспана, зачухана, але все одно симпатична.

Ми перелазимо через паркан з бляхи і продовжуємо пошуки Старого міста. Запитуємо людей. "Nie wiem", "I don't know", "O kurwa. Jaka ladna kobieta!". Звісно, що "ладна кобіта" стосується високої білявої Сметани, а не мене - малого курдупля в кедах. Таке враження, що у Варшаві живуть одні туристи та приїжджі. Жодного місцевого мешканця! Нарешті знайшли людину, яка зуміла нам пояснити дорогу... 
Я вже й не пам'ятаю, що то за будинок...

Але дорогу до Старого міста пам'ятаю.
Телефончик звісно знімає не дуже, але Сметану видно добре:)

Спочатку ми зустрічаємо пам'ятник Адаму Міцкевичу...

... та костел Успіння Божої Матері і Святого Йосипа ордену кармелітів.

Ціль досягнута. Stare Miasto.  На початку вулиці бачимо академічний костел св. Анни. Це один з найвідоміших храмів країни. 

Людей майже немає. Ніхто не заважає фотографуватись та ходити з роззявленим ротом. 
Plac Zamkowy. Вздовж східної сторони - Королівський замок - він же ж музей. 

Це чудо архітектури будували 20 років - з 1598 по 1618 рр. Король польський і великий князь литовський Сигізмунд Ваза зробив його королівською резиденцією та місцем зібрання Сейму. 

У 1944 році замок підірвали німці. Комуністи ж, звісно, навіть пальцем не ворухнули, щоб його відновити. Лише у 1970 році було прийняте рішення про реконструкцію замку. Гроші для цього пожертвували місцеві поляки та ті, що жили за кордоном.

Від Палацової площі іде одна з найкрасивіших вулиць Варшави - Krakowskie Przedmiescie.

Це найпрестижніша і найкрасивіша вулиця Варшави. Вона з'єднує Варшаву історичну і Варшаву сучасну. Краківське передмістя є частиною так званого "Королівського шляху", який з'єднує Старе місто та Лазєнки крулевські. Вздовж вулиці тягнуться палаци, костели та престижні будинки. 
Біля королівського палацу ми побачили ще одне цікаве місце - Палац під бляхою.

Ця будівля має дуже цікаву історію. У 1656 році це був звичайний житловий будинок, який належав місцевому ковалеві. Згодом ним заволодів воєвода, який і перебудував будинок на свій смак - додав всього 45 спалень. Але і тоді особняк не мав жодних ознак палацу. І вже у 1720-1730 рр. палац перебудовувався, а його дах був виконаний з мідної бляхи. Звідки й назва. Палац став такою собі культурною столицею. Тут відбувались різні прийоми та вистави. А у 1820 році палац перейшов до рук російського імператора Олександра. Сьогодні на території палацу розташований величезний музей.
На жаль Площу-ринок ми не побачили. І знамениту русалку також. Реконструкція. Але і без цього дивитись було на що. Старовинні вузенькі та тихі вулички дуже нагадують Львів.  

А ось і Варшавський барбакан (Warszawski Barbakan). Укріплений форпост, який зберігся ще з XVI століття, а точніше з 1548 року. Ширина стін становить майже 3 метри. А взагалі барбакан - це таке додаткове зміцнення стін фортеці. І розташоване воно за межами фортечної стіни.  

Він був використаний за призначенням лише один раз - під час шведського вторгнення. Під час ІІ світової війни барбакан був майже зруйнований.

Відновлення його відбувалось в 1952-1954 рр. з допомогою старовинних гравюр XVIІ ст.
Лазили ми тут довго. Дійсно дуже цікаво і хотілося б повернутись сюди ще раз.

Ми обходимо барбакан з іншого боку і опиняємось знову на Замковій площі, але з іншого боку. 

Ідемо далі. Овва. Який файний хлопака на возику. Треба це зазняти. 

Музей Марії-Кюрі. Щотижня музей влаштовує день відкритих дверей, без плати за вхід. Музей також дає можливість дізнатись про відносини відомої жінки-фізика з навколишнім світом та науковим товариством.

Ми голодні. Шукаємо місце, де можна зжерти банани. Симпатична лавочка з видом на костел Святого Казимира виявилась чудовим місцем.

Поруч сидить отакий симпатичний ведмідь.

Ми з'їли банани, трошки відпочили і рушили далі. Не для сидіння на лавочках ми приїхали в Варшаву! Але оцей симпатичний хлопака...

... знову затримав нас на лавці. Тим більше, що тут можна позирити на Віслу та стадіон євро 2012.

І на цій позитивній ноті я завершу поринати в спогади і повертаюсь до часу теперішнього. Чекайте на продовження!


Дата: 30.08.2013 - 02.09.2013 

P.S. Ех коси мої руді коси....

Тут читаємо про інші пригоди Люби та Оксани Сметани у Варшаві