Тунель кохання та Тараканівський форт

Дубенський замок - унікальне історичне місце. Це визначна пам'ятка історії та архітектури України, і один з найстаріших замків, який ніколи не був взятий штурмом.
Місто Дубно та його неприступна фортеця - наша перша зупинка екскурсійного маршруту "Дубенський замок - Тунель кохання - Тараканівський форт". Організували цю екскурсію тур клуб "GoTernopil". До слова кажучи, організація була чудова, все продумано до найменших дрібниць. Група була невеличка, бус комфортний. По дорозі ми зупинялись у Кременці, де половина моєї канапки опинилася у пузі цієї симпатичної рудої собачки. 

І ось нас зустрічає легендарне місто Дубно. 
До речі, у цьому місті сидів "по малолєтці" наш колишній президент (і як казав один сепаратист з моєї роботи) - добряга Янукович. 
Погода чудова, сонечко світить і перше, що ми бачимо - грандіозні фортечні мури замку. 

Колись тут був рів наповнений водою з річки Іква. І, як згодом розповіла нам екскурсовод, у рові були гострі шпичаки. Тому перепливти рів було неможливо - тут ворогів чекала неминуча загибель.
Замок - лише один з об'єктів історико-культурного заповідника. Всього їх налічується 29. Сюди входять синагога, костели, церкви та старовинні будинки міста Дубно.
Це надбрамний корпус, який датується XVI століттям.

А офіційна назва замку звучить так - "Замок князів Острозьких-Любомирських XVI-XVIII ст.".

Вперше цей замок згадується у X столітті. Але він був зруйнований під час нашестя монголо-татар у 1240-1241 рр.. Згодом князь Федір Острозький почав будувати тут перші дерев'яні укріплення, а естафету перейняв князь Костянтин Острозький. Офіційною датою спорудження замку вважається 1492 рік.

Замок побудований у формі трапеції. По боках знаходяться два палаци: палац князів Острозьких та палац князів Любомирських. Позаду замку знаходились непрохідні болота, а попереду - рів із водою. Майже 400 років замок ніхто не міг взяти штурмом. Наприклад, Кам'янець-Подільська фортеця була не настільки неприступна, татари там могли сидіти навіть по декілька десятків років.

У нас є ще ціла година до екскурсії, щоб походити територією замку. Тут дуже чисто та зелено. Перше, що зустрічається нам на шляху - ось такі гармати.

Зараз, щоб підняти таку гармату потрібно чоловік шість. У часи князів Острозьких її піднімали лише двоє. Наскільки сильнішими фізично були колись люди! Не те, що теперішні доходяги...

Поруч - клітка з декоративними голубами. Особисто мені їх стало дуже шкода. Тому що зараз якраз період, коли голубки сидять на гніздах. А ці бідаки не мають навіть гілочки, щоб то гніздо звити. Обходяться власним пір'ям... 

Разом з голубами живе перепілка та морська свинка (чи може то якийсь ховрах?).

І поки ми гуляємо територією, ще трішки історії.

Дубенський замок був одним із найбагатших у Європі. Князь Острозький був надзвичайно мудрою людиною і вміло керував життям маєтку. У палаці Острозьких сиділи "бухалтери", які вели усі розрахунки. Колись цей палац був одноповерховим, але через величезну кількість скринь з грошима та коштовностями, які не тут вміщалися, було добудовано другий поверх. 

Саме тут, під замком, відбувалися реальні події описані Гоголем у "Тарасі Бульбі". Тут, на берегах річки Іква, Бульба втратив двох своїх синів. До слова про Ікву. Колись ця річка була настільки повноводна, що тут водилися 150-кілограмові соми. Є навіть декілька архівних фото. Але радянська влада, яка просто обожнювала усе руйнувати, практично знищила Ікву. Отака от журбинка.

А ми з МЧ насолоджуємось прогулянкою територією замку.

До 1986 року тут розташовувалися радянські військові. Вхід для відвідувачів був заборонений. Ще досі збереглися гаражі на місці стаєнь. Коли військові пішли звідси, до 1993 року у замку панувало безвладдя. За цих 7 років зник польський безцінний паркет, австрійський дах там безліч інших коштовних речей. Замок перебував у майже такому стані, як після війни. І лише з часом вдалося все відновити.

Озеленення замку здійснювалось радянськими військовими.

Екскурсовод розповіла нам одну цікаву історію. У неї в групі опинився чоловік, який і садив ці дерева. 

Якось у замок мала нагрянути перевірка. А на території - ні деревця. І ось цей чоловік взяв декілька літрів горілки і пішов у лісництво. Там він споїв лісничих і поки ті спали, викопав декілька ялинок. Як виявилося зранку, він викопав надзвичайно рідкісні голубі ялинки, які зараз і прикрашають собою територію замку.

Підходимо до палацу Любомирських. Під його дахом гніздиться безліч стрижів.

Також тут ми бачимо меморіальну табличку, яка повідомляє нас, що тут перебували Іван Мазепа та Пилип Орлик. Може сам тут Орлик сховав свої скарби?

Фоткаюсь на фоні замку і раптом помічаю вхід у підземелля. А лазити по всяких стрьомних місцях я просто обожнюю. Але ця яма мене розчарувала. Обходимо то підземелля по колу і виходимо практично у тому ж місці.

Праворуч від нас входи, які ведуть на Дівочу вежу (або Беатку). Але про це у наступному пості...

Далі буде...

Продовження читаємо тут: Дубенський замок. Дівоча вежа та кімната тортур.

Тунель кохання та Тараканівський форт

Дата екскурсії:                    28 травня 2017 р.

Почитати про пригоди Люби у Львові, Києві, Карпатах та інших куточках чарівної України можна тут