Краків. Культурна та історична перлина Польщі.

Одного чудового листопадового дня ми з МЧ вирішили поїхати на передріздвяні свята до Кракова. В цьому неймовірному місті я вже була у 2012 році, але Кракова забагато не буває.

На жаль, автобусів на ту годину, яка нам була потрібна не було. Тому я вирішила ризикнути і замовила електронні квитки через сайт "Busfor.com". Як виявилось, даремно...

Наш автобус відправлявся о 01.20 ночі з тернопільського автовокзалу. Рівно о першій ми вже торчали там, як штики. 01.20 - автобуса немає. 01.40 - в мене починається невелика паніка. 02.00 - питаємо на автовокзалі про автобус. Ніхто нічого не знає. 02. 10 - плачу і збираюся їхати додому. 02.20 - рівно з годинним запізненням приїжджає автобус фірми "Юніверсал". Надутий хамовитий водій перевіряє паспорти і називає нам наші місця. Лише через півгодини автобус виїжджає з Тернополя. На кордон ми  приїжджаємо досить швидко. Черга не дуже велика, стояли всього лише 2 години. Скромна жіночка ввічливо питає водія чи будемо в 11 годині у Кракові. Відповідь водія-хамла: "А я откуда знаю?". А хто знає, як не ти? Висновок: в житті більше не поїду автобусами фірми-перевізника "Юніверсал". І нікому не рекомендую. Але досить про погане. Ми в Польщі! За вікном пропливають польські міста, які активно готуються до свят.

Хамовиті водії таки довезли нас до Кракова вчасно.  Об 11 годині (по польському часі) ми були на Краківському автовокзалі. Наш шлях лежить у сторону Старого міста. Біля автовокзалу ялинка, ковзанка і торговий центр. Що ще потрібно для щастя?

Людська юрба кудись йде. Куди юрба, туди і ми. Біля автовокзалу безліч сувенірних крамничок зі всякими цікавинками. МЧ тягне мене за руку, подалі від гріха - рятує наші гроші. А я пригадую знайомі мені вулички. Від автовокзалу до Старого Міста ходу 5 хвилин пішки. І ось перед нами височіє театр імені Юліуша Словацького (Teatr im. Juliusza Słowackiego).  

Перша прем'єра тут відбулася 21 жовтня 1893 року. На той час театр мав назву "Міський театр". Лише в 1909 році театр назвали іменем відомого польського поета та драматурга. Будівлю театру проектував польський архітектор Ян Завейський.

Повертаємо далі у сторону Старого міста.

       Пройшовши повз старовинні мури...

... виходимо до Краківського барбакану (Kraków Barbican). Це символ міста, зображений на гербі, один з найдосконаліших об'єктів середньовічної військової архітектури в Європі.

До початку ХІХ ст., барбакан був будівлею, яку практично неможливо було взяти. На сьогоднішній день, в Європі збереглися лише декілька будівель подібного типу. Крім того, барбакан знаходиться у дуже гарному стані. Він був внесений до охорони північної частини фортифікаційних споруд Кракова у 1498-1499 рр. Це округла будівля з зовнішнім діаметром 24,4 м. та мурами товщиною в 3 м. Барбакан був пов'язаний з Брамою Флоріанською (Bramą Floriańską) так званою "шиєю" - подвійним муром, порожнім всередині.

 В наш час краківський барбакан використовується для розміщення музейних експонатів, тут проводяться спортивні змагання по фехтуванню та історичні реконструкції. 

Ми, звісно, заглянули всередину. Але крізь решітку було важко щось розгледіти.

 Біля барбакану бачимо ось такий цікавий вітраж.

Але нам пора йти шукати свій готель. Нам порадили його, як досить недороге та хороше місце. Це студентський готель "Nawoyka", який знаходиться за адресою: ul. Reymonta, 11. Так як міста ми не знали, шукали його досить довго, хоча він і знаходиться в 20 хвилинах пішки від центру Кракова. Заблудитись в тих вузеньких вуличках - раз плюнути. Але ось і він. Поселили нас дуже швиденько. Номер маленький, але гарний. Є посуд та електричний чайник. У ванній все вилизано до блиску. Мені чому одразу згадався наш страшненький номер у 4-зірковому готелі "Beldiana" в Туреччині з цвіллю на стінах. А цей готель і одної зірки немає. Європа... 

Після невеликого відпочинку, ми вирушаємо в похід містом Краків. Дорогу назад ми вже знайшли досить швидко. Хоча лазити тими вуличками і зирити на всякі цікаві споруди можна безкінечно.

А тут ми довго стояли і висували теорії, що це за будинок. Я казала, що це оранжерея, МЧ - що якась галерея. Потім ми там побачили офісних працівників, які ходили туди-сюди. Загадка так і залишилася нерозгаданою.

А тут я звісно не могла не зупинитися попускати слюні...

Проходимо повз невеликий сквер.

По дорозі зустрічаємо безліч архітектурних пам'яток. Краків - це місто-музей.

Виходимо на площу Яна Матейка. Це центральна площа міста. Матейко - польський художник XIX століття, який малював полотна переважно на історико-патріотичну тематику.

На площі встановлений пам'ятник Грюнвальдскій битві. Його відкриття відбулося у 1910 році, до 500-річчя цієї грандіозної битви. Автором скульптури був Антоній Вивульський. Саме з цієї площі король Владислав Ягелло вирушив у похід на столицю тевтонського ордену. 

На жаль, вже починає сутеніти... Але наша прогулянка вулицями Старого міста тільки починається!

Тут читаємо продовження розповіді про нашу прогулянку передріздвяним Краковом

Дата поїздки:                                                 17-18 грудня 2016