"Білі лелеки" у Львові!

27 лютого 2016 року наш трайбл-клан "Білі лелеки" вирушив до Львова. Танцювальна школа "Bastet" запросили нас виступити на їх концерті "Сон у лютневу ніч". І зранечку наша група у складі 4 чоловік та наші торби сіли у поїзд, який прямував до Львова. Таня дуже скептично оглядала мою сумку, в яку я безжалісно запхнула дорогущу трайбл-спідницю. Дарма, що прасувала її півдня... 
 Цілих дві години ми мололи язиками, а потім пили чай з печеньком. Печенько я взяла, а от від чаю відмовилась. Я серйозно сумнівалась у чистоті горнятка.
Львів зустрів нас сонячною та тихою погодою. Ми сіли у знаменитий львівський трамвай і поїхали на вулицю Дорошенка. Трамвай походить ще певно з часів бабці Австрії, але то нічо. Нас зустріла наша колишня танцівниця - Іруська. Два роки тому вона підло покинула наш клан і переїхала до Львова. Іруська повела нас у безпечне та секретне місце, де ми залишили торби і трошки відпочили на білих шкіряних диванах.

Опісля, наш гід пропонує відвідати вегетаріанське кафе. Я підхоплюю ідею з ентузіазмом, адже вже давно стараюсь відмовитись від м'яса. Хоча це не завадило мені здійснити ганебний вчинок на 60-літті тата - обжертися м'ясилом від пуза... Але це буде потім... А зараз я з гордо піднятою головою відчиняю зелені двері і входжу у кафе.. У першій половині приміщення знаходиться невеличкий магазин з різними спеціями та приправами. А у другій - тихе та спокійне кафе. Ми зручно вмостились на зелених диванах і розгорнули меню. Кафе пропонує вегетаріанські, веганські та сироїдні страви. Я обрала суп зі шпинату та горохові котлетки, які завзято рекламувала Іра. Ми смачно поїли та зробили декілька фото.

  То Надя, Іра та равіолі...

А то я, Таня і знамениті горохові котлетки.

Після ситного обіду, ми маємо ще цілу годину, щоб поблукати вузенькими вуличками Львова. Я просто тащусь від цього міста, старовинних будинків та позитивного народу.
Наскільки я пам'ятаю, в цьому місці знімали "Д'Артаньяна".

 
Поруч ведеться будівництво. Як виявилось - відбудовують зруйновану синагогу.... Якби то був Тернопіль - тут би виріс черговий торговельний центр... 
До нас чимчикує симпатичний дідуган у фартусі - запрошує пообідати. Ми чемно відмовляємось. Тоді він нас кличе подивитись на старовинне дзеркало, яке дісталось йому у спадок від єврейки Рози. Якщо дівчина в нього подивиться та полибиться до свого відображення - обов'язково вийде щасливо заміж. Я звісно ж глянула у те дзеркало, тому щасливе заміжжя мені забезпечене. Називається кафе - "Місько Поструг")))

  
Погулявши вуличками цього славетного міста, ми виходимо до магазину "Roshen". Що не кажіть, але магазин крутий.

Час підпирає, тому ми біжимо у секретне місце наводити бойовий макіяж. І  я буду не я, якщо не пофотографую все, що бачу.

На місце (в театр) ми прибуваємо якраз вчасно, щоб напялити на себе костюми та налаштуватись на виступ. Навіть встигли зробити фото.

Концерт розпочався. Дівчата постарались на славу. Крім самої танцювальної школи "Bastet", виступали гості з інших міст.
До того ж, крім концерту було організовано два майстер-класи по Tribal Fusion від Кіри Лєбєдєвої та по Bellydance від Юлії Торгонської.

 

 Концерт закінчився. Декілька фото на пам'ять і пора на вокзал.

 

Усі дві години в поїзді нас розважали львівські активісти, які їхали в Одесу шугати проросійських олігархів. У розмовах про політику дві години промайнули дуже швидко. На цьому наша захоплююча поїздка закінчилась. Надіюсь, що вона не остання. Адже Tribal-культуру потрібно активно рекламувати і нести в маси! "Білі лелеки" - вперед!