Як Люба готувала торт «Червоний оксамит»

Королева чорних сирників і гарбузових пирогів, Кхалісі кухонного моря, Руйнівниця рецептів та Матір Кота повертається до праці! Наближається якесь свято і в мене починають чухатись руки випробувати новий рецепт. Я вже давно пускала слинку на торт «Червоний оксамит», але все ніяк руки не доходили зробити. І ось вирішую приурочити приготування сего шедевра до приїзду дорогої сестри з країни, яка подарувала світу мій улюблений гурт Rammstein. 

За задумкою торт має бути яскраво-червоного кольору. Щоб був такий ефект, треба використати якісний барвник. Зрозуміло, що моя бідося за 5 гривень такого ефекту не дала. Максимум — рожевий відтінок. Але вже як є... Барвник потрібно розвести в молоці. Цього року Миколай приніс мені чудесну річ - кухонні ваги. Тепер я не міряю олію чи воду ложками, а масло ріжу на око. Тепер я, як мегакрута ґаздиня, міряю все точно до грама. Міряю коли треба і коли не треба.

Корж робиться без проблем. Збити білки з цукром, додати жовтки, олію, муку й оте блідо-рожеве молоко, що в мене вийшло. Файненько все вимішати й перелити у форму. В останні рази в мене була проблема з мукою - вона збивалась в грудочки та вимішати тісто було просто нереально. Результат — виколупую грудочки муки вже з готового бісквіта. І ота халепа завжди траплялась, коли я пекла торт для гостей. Всесвіт знає, що я не люблю ділитись солодким?

Тісто їде в духовку, а в мене тим часом справи цікавіші — тіскати і цьомкати кота. 

Корж готовий. На щастя, сюрпризи з мукою відсутні і я берусь до просочування. Для цієї складної справи використовую молоко з ванільним цукром. 

Перекладається торт кремом з сиру маскарпоне та вершків. Вони мають бути однієї температури, тому витягаю їх з холодильника. Я заздалегідь запаслась згущувачем сметани, бо вершки мене не дуже люблять і без сторонньої допомоги не збиваються ніколи. І сьогодні не виняток - вершки пішли грудочками. Але це ж крем, та й збиті вершки я навіть з борщем їсти буду, тому довго не думаю і додаю сир маскарпоне. І звісно забуваю додати цукрову пудру. Точніше не забуваю, мені просто лінь йти за нею в магазин, тому даю залишки ванільного цукру. Маскарпоне замерз в холодильнику і тепер шматочки крему літають по всій кухні. Але це мене не зупиняє і мій міксер збиває той крем, як наше ППО москальські ракети. Готово!

Якщо чесно, сам крем мені не дуже сподобався. Шарлотт значно смачніший, а ще я недавно готувала смакоту для празького торта. То я коли облизувала залишки, ледве віничок не проковтнула. 

Щоб обмастити краї торта, крему не вистачило... Тому, коли я готувала Червоний оксамит вдруге (!) я дала більше вершків і маса стала рідкішою. Але сьогодні вистачило лише на два шари. Зверху посипаю подрібненою крихтою і опля-картопля — все готово!

 Торт звісно смачний — цього разу я нічого не зіпсувала. Дорога родина з'їла і облизалась. А я продовжую удосконалюватись в кондитерському мистецтві та радувати себе і МЧ новими рецептами.     

Дата: 2 квітня 2023

Тут читаємо про мої пригоди на кулінарному фронті