Фантастичний Несебир! Частина І

 А хто це, хто це потрапив у секту? Від 30 вересня я у чорному списку вакцинованих - тих, від кого болить голова у дітей, тих, від кого можна заряджати телефон і тих, які можуть служити за точку 5G! З чим мене і привітаємо. 

А ще в цей чудовий день я хочу знову повернутись на море, хоча б у спогадах. Ми з вами помандруємо у неймовірне стародавнє містечко Несебир.

Ми тут були вже один раз - у 2015 році. Тоді ми з МЧ ще не знали про існування найкращого кота у світі, а він не знав про існування нас.

Це була неймовірна поїздка. Взагалі Болгарія нас не підвела ще жодного разу, на відміну від Туреччини. І, незважаючи на важку дорогу, не сумніваюсь, що ми поїдемо сюди ще раз. Та й по магазинах можна ходити без проблем, тоді як турки кидаються на туристів, як собака на кістку. Добратись в Несебир дуже легко з будь-якої точки Сонячного берегу. Сюди ходить автобус кожні 10-20 хвилин. За дорогу прийдеться заплатити близько 12 левів з людини, залежно від місця посадки. До речі, я помітила, що тут дуже класні кондуктори. Вони доброзичливі, веселі та просто отримують кайф від своєї роботи (ну принаймні з вигляду). 

Несебир - це центр громади Несебир Бургської області. Є старий Несебир, куди ми саме їдемо, та новий, який практично не відрізняється від звичайного містечка. З'єднує стару та нову частини перешийок, довжиною в 400 метрів. 

Несебир - одне з самих древніх поселень на березі Чорного моря. Активна торгівля тут велась вже у 2 тис. до н.е. Такої кількості храмів як тут, не зустрінеш у жодному європейському місті. Це окрім Тернополя, звісно. Адже Тернопіль - місто церков, новобудов та МАФів. Несебир зберіг архітектурні пам'ятки свого тисячолітнього існування. Старе місто входить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. А свою мандрівку ми починаємо з археологічного музею.

Всі експозиції музею присвячені розвитку Месембрії (назва Несебра до 1934 року), які розділені на 4 категорії. Не знаю чому, але ми знову сюди не потрапили. Поруч - стародавні руїни брами. Мабуть, буде якесь свято, тому що встановлюється сцена та апаратура. Цікаво, що в 2015 році у вересні на цьому місці цвіли кульбаби. Кульбаби, Карл! У вересні!

Історія міста налічує 3 тисячоліття. Спочатку тут жили фракійські греки, потім їх змінили римляни. Після розпаду Риму, територія сучасної Болгарії опинилась у складі Візантії. Багато архітектурних пам'яток саме з цієї доби. Несебир називають містом 40 церков. Більшість з них будувались в часи Другого Болгарського царства (XII століття).

У 2015 році ми були в Несебрі двічі (читаємо тут і тут). Тоді не було дуже багато туристів і ми спокійно гуляли вуличками міста. Цього разу нам так не пощастило. Юрби туристів ходять туди сюди, ресторани забиті, навіть фотки людської зробити не годен. А магазинів тут... Сидячи в глухому Єленіте ми й забули, яка різноманітна болгарська продукція. І цей неповторний запах - запах троянд. Цей аромат працює просто як машина часу. Варто понюхати і ти вже знову в Болгарії.

Саме місто невеличке, але заблудити тут раз плюнути. Ми тричі намотували кола навколо одного будинку, поки вийшли до амфітеатру. Якесь загадкове місце, їй-богу. 

Точна дата будівництва амфітеатру невідома. Але відомо, що це трапилось кілька століть тому. Зате він активно використовується у культурному житті міста. Наприклад, сьогодні він обгороджений, встановлюється апаратура - в клубі будуть танці. Але через ці приготування я так і не змогла сфотографуватись зі своїм улюбленим глечиком...

В кінці XIV століття Болгарію стає частиною Османської імперії. Цей період також нагадує про себе великою кількістю пам'яток. У кінці XVIII століття, коли Туреччина починає слабшати, починається Болгарське відродження. 

Біля амфітеатру - одна з 40 церков, не пам'ятаю як називається. І незмінні бабки з намистом. Вони одягають те намисто тобі на руку (на щастя), а потім вимагають грошей. Але звідси відкривається прекрасний краєвид. Ми фоткаємось, потім нас фоткають наші туристи зі Львова, потім ми їх. Кругообіг українців в природі.

В період Відродження в Болгарії посилюється національний рух, підвищується інтерес до самосвідомості, культури, мови. З'являються перші школи, театри, друкуються газети. Ось так от, любі друзі. Те, що Болгарія пережила в XVIII столітті, Україна переживає лише зараз... 

Ми тим часом продовжуємо нашу екскурсію. Це Церква Святого Стефана. Побудована в XI столітті у візантійському стилі. Всередині збереглися стародавні ікони та фрески, що вирізняються надмірною жорстокістю. Також до церкви примикає сад із плодовими деревами.

Це одна з найкрасивіших церков Старого міста. Знаходиться на площі Месамбрія. Чудово збережена пам'ятка XIV століття - церква Христа-Пантократора. Наскільки мені відомо, пам'ятка вже не використовується як церква. Зате тут розташована художня галерея.

Вулички Старого Несебра виглядають так...

А це МЧ вправляється у мистецтві фотографії.

Ще одна пам'ятка міста - римські терми. Від них залишились лише руїни нижнього рівня, на які можна поглянути через огорожу. І це цілком виправдано, бо навіжені туристи залізуть куди завгодно, навіть на вагон поїзда, задля красивого фото в Інстаграм.

В самому центрі міста височіє Базиліка Святої Софії. Колись в цьому місці була резиденція несебирського митрополита. Саме тут нас застав дощик. Ми сховались під парасолькою одного з ресторанів, спостерігаючи як продавці бігають навколо нас і ховають своє добро в хату. Але за 5 хвилин дощик закінчився, а ще за 5 знову світило сонечко.

Несебр підкорив мене ще з першого разу. Автентична атмосфера, вузькі вулички, старовинні храми... А ще багато-багато магазинів. До МЧ в рюкзак перекочувала пара маленьких сувенірних болгар, скляна жабка та дві банки трояндового варення. А ще в мене в планах була покупка шикарної сумки з шовковою вишивкою, про яку я мрію ще з 2015 року. На жаль, ми так і не знайшли цей магазинчик, хоча облазили місто вздовж і впоперек. Можливо магазин закрився або ж ми тоді потрапили в Нарнію - настільки він був казковий.

Взагалі в Болгарії люблять росію, що мене трохи засмучує, бо я не розумію, як можна її любити. Але це спричинено історичними подіями. Росія перемогла Туреччину у війні 1877-1878 рр., наслідком якої стало здобуття Болгарією незалежності. На честь цієї події в Софії був зведений храм Олександра Невського.

Набережна у Несебрі - це просто фантастика. Взагалі, куди не плюнь - краєвид, старовинна церква або якісь руїни.

Романтика....

А ще тут є море! 

Ми далі прогулюємось набережною. Тут можна присісти на зручні лавочки та просто покайфувати... Пам'ятаю, як 6 років тому тут дуже любили засмагати нудисти (на щастя, деякі в труселях). Цього року я ще таких не зустрічала. Хоча одну жіночку бачила на нашому пляжі в Єленіте. В неї була дуже гарна собачка-лабрадор, але я боялась дивитись на собачку, щоб часом мадам не подумала, що я розглядаю її розкішності. Так що в Несебрі всі ходили одягнуті. Окрім пляжу, звісно, який в Несебрі лише один. А це пірс, з якого відкривається також дуже гарний вид.

Ви звернули увагу, які тут цікаві будиночки? Така оригінальна форма пов'язана з податком на землю. Винахідливі болгари будували невеличку за площею кімнатку і платили податок лише за неї. А другий поверх - дерев'яний, з набагато більшою площею, яка практично нависає над вулицею.

Також тут є звичай вивішувати на будинках та воротах церков фотографії померлих людей з датою їх життя і проханням помолитись.

Оооо... Яка довга черга до дерева. Всі хочуть гарну фотографію. І я хочу!

Та тут де не стань - буде гарна фотографія. Але гривку треба було поправити...

Взагалі Болгарія - дуже цікава країна:

• Вгадайте який символ цієї країни? Правильно - троянда. 
• А ще Болгарія займає третє місце за кількістю пам'яток ЮНЕСКО. Попереду лише Греція та Італія. 
• Болгарська мова повністю складається із запозичень. Споконвічно болгарських слів залишилось лише 7. 
• А Різдво тут святкують разом з усім світом - 25 грудня, незважаючи на широке поширення православ'я.

Ми повертаємось у місто - Люба хоче їсти! Але попереду ще багато цікавого!

Дата: 13 серпня 2021

Тут читаємо про мандрівки Болгарією