Пригоди Люби на кухні: скажений перець чилі та морквяний пиріг

 Скучили, любі друзі? Королева чорних сирників і гарбузових пирогів, Кхалісі кухонного моря, Руйнівниця рецептів та Матір Кота повертається в ефір з новою історією! 

З такою "прекрасною" погодою та шаленим ковідом навколо думати про якусь поїздку поки що рано. Дивно, що замість лелек не прилетіли пінгвіни висиджувати яйця - якраз для них погода. Тому нічого не залишається, як писати про мої пригоди на кухні. Сьогодні я розповім про чергове фіаско. Насолоджуйтесь!

Починалось все добре. Я знайшла два нові рецепти від Євгена Клопотенка і вирішила їх випробувати. Перший - це паста з куркою, оливками та чилі. Другий - морквяний бісквіт. Почнемо з пасти. Відправляю свого МЧ в круїз по магазинах. І поки він ходить, встигаю помити вікна (куди ж без цього?), помити посуд, погратись в гру на телефоні, потіскати кота, почитати книжку. 

І де він лазить? Його ж тільки за смертю посилати. Не витримую і ставлю варити макарони. Як не вернеться до вечора - буду жерти пісні. Але таке щастя мене оминуло, бо МЧ вже стукають у двері. Витягую продукти та приступаю до готування соусу. Спочатку ріжемо зелені оливки і перець чилі й смажимо їх на олії. МЧ відкусив шматочок чилі і повідомив мене, що він зовсім не гострий - давай, жінко, одразу два! А дурна жінка взяла і послухала... Потім до чилі додаємо курку і сир. 

Все це гарненько перемішуємо і поливаємо тим макарони. Кажу МЧ, що мене шось пальці печуть. "Не вигадуй", - каже він і запихає до рота шматочок перцю... Гострий, дуже гострий, ДУЖЕ ГОСТРИЙ! Одним словом, вечеряли ми надзвичайно гострими макаронами, які я запивала літрами води. Загалом, рецепт соусу смачний, особливо поєднання оливок і курки, але перцю треба класти менше... 

Через пів години я вирішую приступити до випікання морквяного бісквіта. Відправляю чоловіка пилососити, а сама тру моркву. Не знаю чого, але я просто кайфую від сирої моркви - випадаю в транс приблизно на 5 хвилин, поки її жую. Може й того відбулась така халепа з бісквітом. Отож моркву я натерла, тепер потрібно збити білки. Ніби все легко, хіба не так? 

Після цього збиваю жовтки з цукром, додаю муку та розпушувач. Муки явно забагато, але все точно по рецепту. Додаю моркву і ситуація в мисці врегульовується. 

Але я залишаюсь "стурбована", просто як ЄС щодо ситуації в Україні. І ми тут схожі - бо не робимо НІФІГА. Тепер змішую всю цю масу з білками і виливаю у форму. Ніби все ок - все точно як на відео. 

І тут розпочинається найцікавіше. Клопотенко сказав, що випікати бісквіт слід 20 хвилин. Вже тільки це мене мало стурбувати, адже я спец по випіканню бісквітів. І знаю, що бісквіт печеться мінімум 40 хвилин і перші 30 хвилин духовку відкривати не можна! Але ж то Клопотенко - він не бреше. Правда здоровий глузд взяв гору і я відкриваю духовку тільки через 30 хвилин. Сірничок мокрий - залишаю ще на 10 хвилин. Через 15 хвилин бачу, що бісквіт починає підсмажуватись по боках і приймаю доленосне рішення - витягнути його з духовки. Ех, жінко, жінко... Сумно похнюпивши носа повідомляю МЧ, що морквяний бісквіт накрився мідним тазом. Він сирий, мокрий і став схожим на московський "блін". Ще тільки лопати бракує...

Виправдовую Клопотенка тим, що саме цей рецепт ще був озвучений московським язиком, який, як відомо, до добра не доводить. Тому ми вирушаємо в магазин за солодкими смаколиками, а бісквіт відправляється у смітник. Це фіаско, братан...

Дата: 24 квітня 2021

Читаємо про інші мої халепи тут