Я та МЧ у Передріздвяному Кракові.
Краків - королівське місто. Це одне з найстаріших міст Польщі, місто з тисячолітньою історією та величезною культурною спадщиною. Перша згадка про Краків датується 965 роком. У 1978 році центр міста був включений до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
І от ми з МЧ торчимо просто в центрі цього неймовірного міста, а саме біля знаменитого Барбакану. Вже сутеніє, але це не зупиняє мене у моїй манії фотографування всього, що бачу.
Проходимо під Флоріанською брамою та виходимо у центр Старого міста.
Сувенірні крамнички, магазини з одягом, прикрасами, взуттям торгують на повну котушку. Почувши ціну шарфика (в Тернополі можна купити десять таких), мені стало зле і відразу ж перехотілося ходити по магазинах. Тому просто роззираємось довкола та насолоджуємось моментом. Тут можна побачити безліч цікавинок. Наприклад, ось таких от ляльок.
А це бар у мініатюрі. Ми з МЧ довго тут стовбичили та розглядали усі деталі цього витвору мистецтва.
І ось ми виходимо на Площу ринок. Перед нами височіє Маріацький костел. Збоку новорічна ялинка. Розкинувся різдвяний ярмарок. Ну і звісно величезна юрба людей лазить туди-сюди.
А то я у всій своїй красі з щасливою усмішкою на вустах та рюкзаком за плечима.
Повертаємось у бік Маріацького костелу (Kościół Mariacki). Повна його назва - Kościół archiprezbiterialny pw. Wniebowzięcia Najświętszej Marii Panny.Заснований у 1221-1222 рр., але під час татаро-монгольських набігів його було зруйновано. У 1290-1300 рр. на попередньому фундаменті був збудований зальний храм у стилі ранньої готики. Будівельні роботи продовжувались до 1320-х рр. З двома вежами, які стоять обіч центрального входу, пов'язана цікава легенда. Розповідають, що костел будували два брати і кожен працював над своєю вежею. Молодший брат був більш акуратним і тому його вежа була красивіша ніж сусідня. Старший брат розізлився, вбив молодшого, а потім викинувся з вікна своєї вежі. Так костел має маленьку вежу молодшого брата та високу - старшого.
Крім того у високій вежі в часи Середніх віків був спостережний пункт. Страж, побачивши ворожу армію під стінами міста повинен був грати на трубі, сповіщаючи про небезпеку жителів міста. У XV ст. стража вбили, але він все ж встиг повідомити про ворогів. На його честь кожної години з вежі Маріацького костелу звучить мелодія, яку виконує трубач, одягнений у старовинний одяг.
Заходимо всередину. Я вже відвідувала костел, тому була готова до видовища, яке мені відкриється. А от в МЧ очі полізли на лоба. Внутрішнє оздоблення костелу просто вражає.
Ще однією пам'яткою архітектури на Маріацькій площі є костел Святої Барбари. Згідно міської легенди, для цього костелу, який був побудований у 1362 році Миколаєм Вежинеком, використовувалась цегла, яка залишилась від будівництва Маріацького костелу. У другій половині XVI століття костел став першою резиденцією єзуїтів у Кракові.
Тащуся від того, що я в Кракові...
А зараз ми прямуємо просто у гущу людей... Різдвяний ярмарок. Чого тут тільки немає!
Напередодні поїздки моя коліжаночка-американочка порадила з'їсти польський вуличний бутерброд зі смальцем (забула, як називається). Ми так і зробили. Від смальцю я відмовилась, обійшлася цибулею та сосискою. Таке щастя коштує 12 злотих. Бутерброд здоровий, як кінь і дуууже смачний. Ми його швидко з'їли та облизалися.
А МЧ наминав так, що аж за вухами лящало!
Заморивши черв'ячка, продовжуємо свою екскурсію. Маріацький костел у вечірніх сутінках - це дійсно грандіозне видовище!
А далі ми заходимо всередину Сукенніце (пол. Sukiennice) - сукняні ряди.
Це центральна будівля Площі Ринок. Вона була побудована, як торгові ряди у XIII ст. і в старовину тут дійсно торгували сукном. Зараз її призначення майже не змінилось. На першому поверсі можна побачити безліч крамничок з сувенірами, прикрасами, шкатулками, ляльками. А от на другому поверсі розміщуються виставкові зали Національного музею Кракова.
У крамницях безліч всякої всячини.
Наступну годину ми просто лазимо по центру Кракова, аж поки носи у нас не повідмерзали.
А це краківська ратуша, яка була побудована у XIII столітті після отримання містом магдебурзького права. Ратуша декілька разів страждала від пожеж та руйнувань. ЇЇ часто реконструювали та перебудовували. Сьогодні вежа є філією краківського історичного музею, а на верхньому ярусі розташований оглядовий майданчик.
Але ми вже дуже змерзли, тому йдемо у найближчу цукерню попити кави. Нам приносять два величезні шматки торта. За чай, каву та цю смакоту ми заплатили близько 40 злотих. Торт просто неймовірно смачний, стоптала я його за декілька хвилин і їсти після нього мені не хотілося аж до рання.
Об'ївшись від пуза і набравши тонну калорій, йдемо шукати дорогу назад в готель. Зовсім випадково виходимо до Яґеллонського університету. Це найдавніший університет Польщі. Його бібліотека містить близько 6 млн. одиниць зберігання. Випускниками університету стали такі відомі люди як: Кароль Войтила (Папа Іван Павло ІІ), Миколай Коперник, Лем Станіслав.
Далі блукаємо вулицями вечірнього Кракова у пошуках правильного шляху до готелю. По дорозі зустрічаємо ось такий от цікавий готель.
А "пан Борщ" завершив наш повний нових емоцій та вражень насичений день.
Коментарі
Дописати коментар