Танцювальний калейдоскоп. Погляд з-за куліс.

Вже ось п'ять років поспіль в кінці червня я не можу спокійно спати. А все тому, що наша танцювальна школа-студія " Перлина" організовує звітний концерт. І цього року вперше я вирішила написати про цю подію та поділитися своїми враженнями. 

Коли я вперше виступала - а це було п'ять років тому - я тарабанила лише один костюм для арабського танцю. З кожним роком обсяг речей збільшувався. Інколи додавався меч, інколи тростина. Цього року я несла на собі чотири костюми. Одна циганська спідниця важить, як добрий динозавр.  

Притарабанивши манатки на місце збору, я чемно сіла на стільчик і помаленьку почала труситися від страху. Дві години пройшли в клопотах. То макіяж підправити, то третій раз намалювати нігті на ногах, які ніяк не хочуть висихати. То глибоко подихати, щоб заспокоїти нещасні нерви. Шкода, що з нами не було чудової Люди, яка минулого року розливала усім бажаючим по 50 грам коньяку. Тільки щоб Таня (наш керівник) не бачила. Бо приб'є. І ось бамкнула 19.00. 

Перший номер - запальний циганський танець. Хоча ніжки трусились і серденько калатало - все пройшло добре. І усмішка не сходила з обличчя, правда була дещо перекошена.

Другий танець - початківці. 

І наша чудова Таня.

 А потім я... Сольний номер. Веселе шаабі, яке мені завжди не дуже вдавалось. Таня завжди нарікає, що танцюю я з кам'яним обличчям. І це дійсно так. Ну не можу я усміхатись дзеркалу або стіні. А от либитись людям мені досить добре вдається. Звісно в танці я спішила, але зате шкірилась на всі тридцять два. Народу сподобалось. Вони плескали в долоні і навіть хтось свистів. 

Після виходу за куліси в мене ввімкнулась ракетна швидкість. Адже поки танцювали індуски з "Амріти"...

... я мала перевдягнутись у інший костюм. Встигла. Танець саїді пройшов у легкому дурмані від радості, що я встигла. Тому його не дуже пам'ятаю. 

А потім " розслабон". Поки танцювали дітки...

 

 та фламенко...

... треба було нап'ялити на себе те все трайблівське барахло. Але ми щось переоцінили свої сили. Наша трайбл-група все ще була в роздягальні, коли ввімкнулась музика. З того переляку Олена побігла на другу сторону сцени, хоча там її бути не повинно, а я ломанулось вперед великими кроками. А ми ж мали повільно "виповзати"! Як результат - стала на місці, як той лось і слухаю, як Таня  позаду волає подальшій план дій. Люди так нічого і не зрозуміли. 

У другому танці мене на декілька секунд вирубало. І я побувала десь в астралі, тому що не знаю, що виробляла на сцені. Чекаю на відео. 

Потім винесли торт, нам всі аплодували, підходили вітати. 

Поки всі їли торт, я була в пошуках Андрія, який провалився під землю. Я його знайшла, а потім знову загубила. Торт з' їли. 

Після закінчення святкування зібрала манатки, нагрузила ними Андрія і додому.  Закінчився ще один навчальний рік...