Як Люба варила кукурудзяну кашу.

Приблизно раз в три місяці мене відвідує кулінарна муза, яка вимагає від мене приготувати нову страву для МЧ. У нас довго йде протистояння. Я хочу варити гречку і смажити бараболі, а муза вимагає печінку під вишневим соусом чи щось таке, про що я не маю жодного уявлення. Інколи муза перемагає і я відучую на деякий час МЧ від гречки та макаронів і починаю готувати щось нове.

 Книгу "Мамусині смаколики" з мудрованими рецептами я запхала у найглибшу шафу, яку знайшла в будинку, щоб не мозолила мені очі. Вирішила зготувати щось просте, смачне та корисне. І от в супермаркеті мені на очі потрапила кукурудзяна крупа. Я її ніколи не куштувала, ніколи не готувала. Тому вирішила спробувати. 

Я довго морально готувалась до приготування каші. Читала рецепти в інтернеті, питала маму. Днів три йшла серйозна підготовка. Я навіть купила родзинки! І ось настав час ікс. Я дістаю банячок та пакет з кашею. Але спершу йду тіскати коцю, який лежить на своєму улюбленому місці і горя не знає. 

 До речі, недавно ми виявили, що він у нас зовсім не безпородний, а справжній сибірський кіт! 

Цілую кота в носа, тяжко зітхаю і повертаюсь до банячків. Першим ділом треба промити крупу. Я давно вже хотіла купити собі мисочку для промивання крупи, але гроші я переважно трачу на більш важливі речі, наприклад: книги, косметику, одяг або просто "щось гарне". Мисочки і банячки стоять в мене на останньому місці довгого списку покупок.

Але зараз я гірко шкодую, що пожаліла декілька гривень на ту мисочку, бо після використання підручних матеріалів для промивання в кукурудзяній крупі опинилися умивальник, плитка, кіт і я. З тяжкою бідою крупа опинилася у мисці. Вливаю воду і поки каша вариться, мию кухню і кота. Я так захопилася, що забула, що ту кашу треба мішати. Ой матінко! Вона ще й стріляється! Мішаю кашу. Мішаю і думаю: "А як взнати коли вона готова?". Коли каша загустіла, виливаю молоко. І знову мішаю. Кіт втік, рука стерпла, а я все мішаю. Вирішую, що качати біцепси треба в спортзалі, а не на кухні і вимикаю газ.

Якщо не з'їсть МЧ - з'їдять горобці. Але, як на диво, каша їстівна. А якщо вальнути ще туди пів пачки родзинок - взагалі шедевр кулінарії! 

МЧ зі мною погодився і горобці залишилися голодними. 

Тут можна прочитати про інші веселі пригоди Люби на кухні