Венеція - найдивовижніше місто в світі!

Останньою зупинкою нашого паломництва стала Венеція (італ. Venezia) - дивовижне та чарівне місто на воді. Розміщена на 117 невеликих островах у Венеціанській лагуні Адріатичного моря і є столицею регіону Венето. Близько 60 тис. жителів проживають в історичному центрі міста, 176 тис. - на материковій частині, а 31 тис. - на інших островах лагуни.
Сьогодні 29 липня і у мене день народження. Хто б не хотів провести його у Венеції???
 Щоб потрапити в історичний центр міста, потрібно заплатити 30 євро за катер, який відвезе нас туди. Отець Олександр збирає з народу бабло і ми відчалюємо. Шлях зайняв близько 30 хвилин. Я думала, що місто дуже маленьке, але як виявилось я помилялась.
Ось і перші будинки з'явились на горизонті. 




Ступаємо на причал. 8.00 ранку. Туристи ще не прокинулись і ми маємо досить часу щоб насолодитись тихими та спокійними вуличками цього легендарного міста. До речі, хочеться відзначити, що неприємного запаху (як багато хто говорить) я тут не відчула. І це при липневій спеці +30. 


Виходимо на площу Святого Марка. Площу було утворено у ІХ ст., а у 1177 році - розширено до теперішніх розмірів. Тут відбуваються усі міські свята, у тому числі і Венеціанський карнавал.


  
На площі можна побачити такі архітектурні споруди, як:

1. Колони Святого Марка і Святого Теодора (італ. Colonne di San Marco e San Todaro). 
У 1099 році Венеція надала військову допомогу Константинополю і в якості трофеїв отримала 3 гігантських колони. Вони були переправлені морем у Венецію, але одна з них при розвантажені впала в море і затонула. Її не знайшли до цих пір. Дві інших лежали на березі аж до 1196 року. Кожна з них важила по 100 тонн і ніхто не брався за їх встановлення. Лише інженер та архітектор Ніколло Барратьєрі взявся за цю роботу. На східній колоні (Святого Марка) встановлена статуя бронзового крилатого лева. На західній - мармурова скульптура, яка зображає воїна Феодора Тірона (св. Теодора).


2. Палац дожів (італ. Palazzo Ducale). Це пам'ятка італійської готичної архітектури XIV-XV століть. Ця будівля була резиденцією дожів республіки. У палаці засідала Велика рада і сенат, працював Верховний суд і таємна поліція. Нинішній палац побудували Філіппо Календаріо, П'єтро Базейо та майстер Енріко у 1400-1420 рр.


 3. Собор Святого Марка (італ. Basilica di San Marco). Головний собор Венеції, який є прикладом візантійської архітектури в Західній Європі. У 829 р. з Олександрії були привезені мощі апостола Марка, для розміщення яких і був закладений цей собор. Апостол Марк став покровителем Венеції, а крилатий лев - символом міста.
Щоб потрапити всередину Собору - потрібно обов'язково прикрити голі плечі та ноги. В шортах і майці вхід заборонений.






4. Кампаніла Собору Святого Марка (італ. Campanile di San Marco) - дзвіниця Собору Святого Марка. У теперішньому вигляді вона була побудована у 1514 році. Вежа слугувала, як охоронний пункт та маяк для суден, які заходили до Венеціанської лагуни. У 1902 році внаслідок землетрусів, ударів блискавок та зношення будівлі кампанілла зазнала обвалу, але була повністю відновлена у 1912 році.

 



5. Часова вежа (італ. Torre dell'orologio). Датується останнім десятиліття XV ст. На терасі на верхівці вежі знаходяться дві великі бронзові фігури - старий і молодий чоловік, які символізують плин часу.  Щогодини тут лунають гучні удари дзвону - статуї ударами молотів сповіщають хід часу. 



Оглянувши площу, отець Олександр веде нас на прогулянку вуличками Венеції.




Ціла стоянка гондол. За прогулянку на гондолі венеціанці луплять скажені ціни.


Заблудитись тут - раз плюнути. Вулиці вузькі, усюди вода та безліч мостів. Один хлопака з нашої групи навіть впав у канал. Венеціанці його витягли і посміялися. За 5 хв. він висох і пішов далі.






Церква... На жаль, не змогла знайти її назву...


І от ми виходимо до Великого каналу Венеції. Він проходить через усе місто, його довжина 3 800 метрів, а ширина від 30 до 70 м. Набережних у каналу практично немає, їх замінюють фасади будинків, які побудовані на палях.




Гранд-канал - зосередження усіх найкрасивіших будівель міста. На його берегах знаходиться більше 100 палаців. Венеціанці називають його "Канал-палац" (італ. Canalazzo).



 Через канал прокладено усього три мости. І ось ми стоїмо на одному з них і з захопленням спостерігаємо за бурхливим життям Венеції. На цьому мості закохані кріплять колодки зі своїми іменами, а ключик кидають у  воду. Щоб кохання жило вічно.


Тут, у Венеції у нас є безліч часу, щоб погуляти містом. Йдемо по магазинах. Де ще купиш відомі венеціанські маски?  







Також Венеція славиться своїми виробами зі скла. Сьогодні нас ще чекає екскурсія на склодувний завод.


 Магазини від відомих брендів....


... і дуже креативна реклама жіночої білизни...


Чого тільки тут не зустрінеш!





Гуляти вуличками міста можна до безкінечності...






Виходимо на набережну Великого каналу. Тут, на причалі ми маємо сісти на катер (катери тут замість автобусів, є навіть графік) і потрапити в іншу частину міста, де розташований склодувний завод. Спека просто неймовірна. Люди шукають будь-яку тінь, лиш би врятуватись від неї.




 Йдемо по хиткому трапу і сідаємо на катер, який пливе близько 30 хв. (!) до заводу. На заводі нам демонструють, як виготовляють скляні вироби, якими так пишається Венеція.

А також ми відвідуємо магазин, де вони продаються. Крім цього тут є карнавальні маски. Італійка, яка проводила нам екскурсія знервувалась, бо наш народ перемацав і перефотографував все, що бачив. 




На цьому я буду закінчувати. Ми повертаємось до гранд-каналу, де пересядемо на катер, який відвезе нас на материкову частину. 


Я прощаюсь з Венецією, містом в якому я зустріла своє 25-річчя, і з Європою, яка подарувала мені безліч незабутніх вражень.


Нас чекає довгий переїзд додому, в Україну. Двотижнева поїздка закінчилась. Хочеться ще раз подякувати отцю Олександру, який пильнував нас, як рідних дітей, підтримував, давав хороші поради і веселив нас своїми неперевершеними жартами)))  Спогади про цю подорож залишаться зі мною на все життя.


Дата: 16.07-30.07. 2012

Тут читаємо продовження розповіді про неймовірне паломництво "Ченстохова-Люрд-Монсеррат".
 

Коментарі

Популярні публікації